Куяльницький лиман вимагає громадського піклування

16 листопада 2010 року

в ОННБ імені М. Горького відбулося засідання круглого столу:

«КУЯЛЬНИЦЬКИЙ ЛИМАН: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ УНІКАЛЬНОГО КУРОРТУ УКРАЇНИ»

за участі представників управлінських структур, громадських організацій міста і області, провідних науковців ведучих одеських закладів

Ведучий «круглого столу»:

ректор Університету екологічних знань Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького

Шалімов Микола Олексійович,  доктор сільськогосподарських наук, професор Одеського національного політехнічного університету

Питання для обговорення:

«Роль державних природоохоронних органів  у збереженні курортно-рекреаційного потенціалу області : природних ресурсів Куяльницького лиману»

Яцков Анатолій Володимировичначальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Доброглав Ігор Альбінович - начальник управління екологічної безпеки Одеської міської ради

«Сучасний екологічний стан водної екосистеми Куяльницького лиману»

Шихалеєва Галина Миколаївна - кандидат хімічних наук, професор, начальник відділу моніторингу навколишнього середовища Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини НАН України

«Сучасні гідроекологічні проблеми Куяльницького лиману»

Гриб Олег Миколайович - доцент кафедри гідро екологічних та водних досліджень Одеського державного екологічного університету, кандидат географічних наук

«Участь  громадських екологічних організацій Одеської області в рішенні екологічних проблем Куяльницького лимана»

Геращенко Юрій Євгенович - голова громадської ради при Держуправлінні  охорони навколишнього природного середовища в Одеській області

КУЯЛЬНИК: НА ШЛЯХУ СТВОРЕННЯ ПАРКОВОЇ ЗОНИ

За ініціативи Університету екологічних знань ОННБ ім. М. Горького нещодавно у цьому закладі було організовано круглий стіл «Куяльницький лиман: сучасний стан та перспективи розвитку унікального курорту України». Засідання відбулося за участі провідних спеціалістів у сфері природокористування та екології, представників владних структур, громадських організацій області.

Головні проблеми, які розглядали його учасники, стосувалися динаміки змін фізико-хімічних характеристик Куяльницького лиману (станом на 2009 рік), впливу антропогенних факторів на його життєдіяльність, визначення запобіжних заходів для відновлення лікувально-рекреаційних властивостей, а також шляхів порятунку унікального курорту Причорномор’я. Провідна ідея порятунку курорту (висунута ще 1993 р.) полягає в створенні в зоні лиману національного природного заповідника.

Учасників засідання привітала директор ОННБ ім. М. Горького, заслужений працівник культури України Ольга Ботушанська. У роботі «круглого столу» взяли участь Анатолій Яцков, начальник Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, Галина Шихалеєва, професор Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини НАН України, Олег Гриб, доцент Одеського державного екологічного університету, Юрій Геращенко, голова Громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області та інші. Головував на засіданні ректор Університету екологічних знань, доктор сільськогосподарських наук Микола Шалімов (ОНПУ).

Лише перелік тем виступів згаданих учасників переконує в серйозності наукового осягнення проблеми, яку стривожена громадськість впродовж останніх кількох років напружено тримає в полі зору (див. програму заходу). Окремі виступаючі наголошували на унікальності Куяльницького лиману і прилеглої зони, повітря і намул якого має рідкісні цілющі властивості. Так, Галина Шихалеєва нагадала, що Куяльницький лиман по багатьом показникам перевищує Мертве море, наприклад, по місткості вітаміну «С» у верхніх прошарках намулових відкладень. Обидва ці гідроутоврення знаходяться на тектонічних розломах земної кори.

Сьогодні мова йде про створення в районі Куяльницького лиману паркової зони площею 1800 кв. км. Ще 1993 року облрада зарезервувала для цієї цілі 10 тис. га. Національний парк охоплюватиме прилеглі території, що адміністративно включені в три райони – Біляївський, Комінтернівський та Іванівський. Про це в своєму виступі розповів Анатолій Яцков. Постановою Кабміну за 2004 рік на подібні цілі передбачалося виділити 700 тис. грн. Була затверджена «Програма  комплексного соціально-економічного розвитку м. Одеси на 2005-2015 роки».
Фінансування передбачалося здійснювати за рахунок державного і місцевих бюджетів, а також за рахунок інвестиційних надходжень. У 2009 році з місцевого бюджету було освоєно 75 тис. грн., переважно для проведення науково-дослідницьких робіт. Ідентична сума, що виділена на 2010 рік, ще вповні не освоєна. Пан Яцков також наголосив, що з багатьма структурами це питання вирішено позитивно, але найбільшою проблемою є позиція органів місцевого самоврядування, які не поспішають відмовлятися від прибережних земель. Позитивна відповідь, як вже повідомлялося, надійшла з Одеси та Іванівки, це питання також узгоджено з місцевими управліннями лісного та мисливського господарств. Влада двох інших районів надала право вирішувати питання передачі цих земель на розсуд місцевих громад.

Суттєвою проблемою залишається проведення робіт по добуванню корисних копалин, переважно в піщаних кар’єрах ( їх більше десятка) у місці водозбірного басейну лиману, а також перекриття греблями русел рік, влаштування ставків. Штучних водоймищ на сьогодні нараховується близько шістдесят, а це 10-15 млн.куб. м. з площею до 8 кв. км. Вони перешкоджають надходженню річкових вод Великого Куяльнику до лиману (лише 15%).

З кожним роком лиман стає мілкішим, що викликано також і кліматичними факторами – середньорічний рівень випаровування води в Куяльницькому лимані є вищим за рівень осадків. Концентрація солі в воді таким чином збільшується, і може сягнути критичної межі, що несе загрозу вимирання живих організмів (при перевищенні 200 проміль). Конкретизуючи антропогенний фактор, назвемо й інші загрози – це наявність в районі лиману сміттєзвалищ, діяльність котелень (бл. 80-ти) в районі Пересипу, функціонування двох магістралей, що значно посилює загазованість Куяльницького басейну і збільшують кількість шкідливих викидів в атмосферу (приблизно в 2-4 рази).

На сьогодні відсутній паспорт лиману (?!), а існуючий на річку Вел. Куяльник не відповідає нинішній ситуації, адже багато приток (їх нараховувалось близько сорока), обміліли, або й зовсім зникли. Паспортизація потребує бюджетних коштів. Потрібна також зміна законодавства, але зауважте, що коли б принаймні виконувався нині діючий закон «Про курорти», то ситуація вже була б іншою. Цей закон, зокрема, передбачає створення округу санітарної охорони (розділ IV, ст. 28). Якщо курорт державного значення, то межі округу і режим встановлюються Верховною Радою України, якщо місцевого – то відповідними інстанціями нижчого рівня.

Представники громадських організацій пропонують експрес-план: упорядкування місць сміттєзвалищ, руйнацію гребель, закриття кар’єрів і штучне наповнити лиману річковою водою. В останньому випадку мається на увазі резервна дністровська вода в зимовий період водопостачання Одеси. А для цього потрібна, у першу чергу, політична воля.

Екологічна безпека і збереження природного середовища – це ті проблеми, які здатні об’єднати громадян незалежно від їх політичних симпатій, а у нашому випадку, об’єднати владу, громадськість і науковий потенціал для збереження Куяльника. Порятунок Куяльницького лиману як рекреаційної зони можливе у сукупності з іншими природними зонами, які становлять єдиний басейн, зокрема, з Хаджибеївським лиманом і річкою Малий Куяльник, і, без сумніву, завдяки тріаді «громадськість-наука-держава». Кампанія на захист Куяльника, за умови її масовості, може сприяти виробленню загальної екологічної культури у населення та відповідних пріоритетів у діяльності влади на місцях. Як не погодитися з пропозицією, що прозвучала під час засідання, ввести в курс шкільної програми (у прилеглій географічній зоні) уроки з екології, які б містили наукову інформацію про Куяльницький лиман. Окремої розмови заслуговує і доля споруд, зокрема колишнього госпіталю – визначної пам’ятки архітектури, що знаходиться на території ДП «Клінічного санаторія ім. М.І. Пирогова». На сьогодні ця унікальна будівля к. ХІХ ст. в стилі неоромантизму (арх. Н. Толвінський) перебуває в напівзруйнованому стані.

Панорама Куяльницького лиману і санаторного комплексу.

Кінець ХІХ ст.

 

Справа-наліво: Ігор Дербоглав, Олег Гриб, Микола Шалімов,Ольга Ботушанська, Анатолій Яцков,Галина Шихалеєва, Юрій Геращенко

 

Під  час роботи круглого столу

 

Серед присутніх науковці, студенти вишів. У центрі- заступник директора ОННБ ім. М. Горького Ольга Бельницька

 

Нові надходження з питань екології

 

 

Пам’ятник доктору Ерасту Андреєвському на території санаторію імені Пирогова

Створено: 17.11.2010
Переглядів: 3203



© 2017 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.