Монографію присвячено концепції створення системної моделі дериваційного простору слова як багатовимірної, динамічної і самоорганізованої структури сучасного юридичного тексту. Продемонстровано детермінаційні процеси, відображені в юридичній мові. Детально проаналізовано парадигматичні зв’язки в дериваційному аспекті та опис з цих позицій спільнокореневих слів, що перебувають у відношеннях синонімії та омонімії. Виокремлено специфікації та дериваційні слова як базові поняття лексичної деривації, що відображають різні аспекти дериваційного функціонування слова в сучасному юридичному тексті. Наголошується на методиці дериваційно-лексикологічного аналізу сучасного українського юридичного тексту.