Монографія присвячена праву на репродуктивне відтворення, як окремому фундаментальному праву людини. У ній проаналізовано поняття, зміст, принципи реалізації та захисту зазначеного природного права, а також джерела витоку. Обґрунтовано наявність у кожної людини вроджених потреб, у тому числі потреби на продовження роду, специфіку їх втілення у репродуктивній поведінці людини, як особливої біосоціальної істоти. Розкрито місце вищезазначеного права серед інших прав людини. Значну увагу виділено проблематиці нормативного врегулювання репродуктивних прав у міжнародному праві та в національних законодавствах. Особливе місце займають питання щодо особливостей врегулювання у зарубіжних країнах застосування допоміжних репродуктивних технологій, донації гамет і ембріонів, права на вибір статі дитини та штучне переривання вагітності, використання новітніх технологій біоінженерії, а також державної політики у сфері народонаселення.