Монографія присвячена дослідженню окремих елементів правопорядку держав Центральної Європи у період демократичних перетворень, їх теоретичних та практичних аспектів. Вона є науковою працею, в якій на монографічному рівні встановлено зміст понять правопорядку, форми правління, державного режиму та демократії як теоретико-правових категорій. На основі законодавчої бази країн Центральної Європи, міжнародних актів, практики Європейського Суду з прав людини, праць вітчизняних і зарубіжних учених із зазначеної проблеми здійснено порівняльно-правовий аналіз порядку організації публічної влади та методів її здійснення в умовах демократичних трансформацій правопорядку країн Центральної Європи, зокрема, висвітлено основні правові механізми відновлення демократії у ході підготовки до вступу в Європейський Союз. Досліджено специфіку демократичних перетворень національних правопорядків у державах ЦЄ, у тому числі через розкриття характеристики моделей організації публічної влади, засобів забезпечення незалежності судової влади та основних напрямів децентралізації публічної влади. У монографії обґрунтовано роль Європейського Суду з прав людини як одного із ключових органів захисту прав і свобод людини, практика якого є безпосереднім механізмом консолідації демократії у державах Центральної Європи. З’ясовано вплив інститутів Європейського Союзу на підвищення дієвості функціонування правопорядку держав Центральної Європи в умовах їх підготовки до вступу в ЄС та взаємодію з ними після набуття членства.