Досліджено основні етапи становлення й розвитку енциклопедичної справи в Україні. Подано ґрунтовні відомості про найавторитетніші енциклопедичні праці різних історичних періодів – довідник «Украинский народ в его прошлом и настоящем» (1914–1916), «Українську Радянську енциклопедію» (1930–1934), «Українську Загальну енциклопедію» (1930–1935), «Енциклопедію українознавства» (1948–1989), англомовні українознавчі довідкові розробки другої половини XX ст., «Українську Радянську енциклопедію» (1958–1965) та інші видання Головної редакції УРЕ, новітню «Енциклопедію сучасної України» (випуск якої триває). Висвітлено історію створення енциклопедій, проект «Великої Української енциклопедії», розпочатий нещодавно, виокремлено й проаналізовано характерні ознаки змісту, які вирізняють ці видання у масиві довідкових праць ХХ–ХХІ ст. Значну увагу приділено досвіду, нагромадженому видавничими колективами, що їх очолювали визначні українські громадські діячі та науковці (М. Скрипник, І. Раковський, М. Бажан, В. Кубійович), а також енциклопедичному доробку видатних учених-українознавців (І. Франка, А. Кримського, М. Грушевського та ін.). Уміщено додатки та ілюстративний матеріал, який унаочнює викладені відомості.

Для науковців, студентів вищих закладів освіти, працівників видавництв довідкової літератури та всіх, хто цікавиться історією українського книговидання й енциклопедистки.