Наш Шевченко складається з особистих історій. Часто він є відповіддю на запит особистого орієнтиру – життєвого, професійного, ідейного, почуттєвого. Але це хоч і неумисний, та все ж пафос. Шевченко уможливлює реальність, успішність такого діалогу, його немарність і непримарність.