«Переконаний, що немає на світі речі, яка б не була варта уваги й опису. Усе може бути по-своєму корисним, аби-но ми захотіли на ньому спинитися. Кожен край, кожен закуток, кожна людина може бути людям наукою, митцеві — зразком чи ідеєю. Дикі ліси Америки Купера, старинні замки Шотландії Вальтера Скотта — чим же вони вартніші, ніж ті образи, які можна знайти в нашому слов’янському краї?Минуле наших замків, міст і городищ — що то поезії, що то спогадів ховає в собі! На жаль, завжди шукаємо образи далеко позад себе, перед собою, та зроду-віку не коло себе. Є якась принада в чужому краю — своє обридає слухати й дивитися, воно стає для нас занадто простим, аж нарешті перестаємо бачити в ньому те цікаве, що інші побачили б. Зі своїм навіть познайомитися ближче не хочемо, а все затим, що машинально, матеріально знаємо його надміру. Тому і чужоземний прибулець швидше в нас усе відчує, більше в нас побачить, краще опише.