Історія України
Нові надходження за грудень 2025 р.
У монографії висвітлено низку джерелознавчих проблем, пов’язаних з Голодомором в Україні у 1932–1933 рр. Головну увагу зосереджено на складових цього злочину – намірах, інструментах і діях влади, зокрема, як все це позначилося на стані джерельної бази і як, зрештою, відобразилося в ній. Що таке архівоцид? Які види джерел особового походження про голод збереглися? Як фіксували голод іноземні дипломати, журналісти, діячі та фахівці, а також українці – селяни, містяни, робітники, митці, вчителі та партійні функціонери? Чому більшовицькій владі вдалося організувати і упродовж багатьох десятиліть успішно вести безпрецедентну у новітній історії інформаційну війну як проти самого факту скоєння злочину, так і проти поняття Голодомор? Як свідки голоду намагалися прорвати завісу мовчання довкола цієї трагедії? Усну історію розглянуто також як засіб моральної сатисфакції й правовий доказ у викритті злочину, питання українського досвіду пригадування травматичного минулого та його впливу на політику пам’яті й комеморації, чимало інших аспектів інформаційного потенціалу усно-історичних джерел – неспростовних свідчень геноциду, що його вчинила влада більшовицької Росії проти українського народу.
Переглядів: 13323
