У монографії розглянуто основні явища, події та процеси української еміграційної літератури другої половини ХХ століття в історико-літературному, поетикальному, біографічному аспектах. В основі авторського аналізу: історія літературно-критичної думки в період МУРу, літературознавчі концепції Юрія Шереха, Володимира Державина, Дмитра Чижевського, поетичні системи неокласицизму Михайла Ореста, сюрреалізму Емми Андієвської, модерністські проєкти Ігоря Костецького і Юрія Косача, антитоталітарні дискурси Уласа Самчука та Докії Гуменної, історіософські й культурологічні візії Наталени Королевої та Леоніда Мосендза, світоглядні та естетичні парадигми українського європеїзму й екзистенціалізму, феномени божевілля та двійництва. Авторське дослідження оперте на широкий спектр художніх і критичних текстів, архівних матеріалів, сучасне наукове розуміння природи художньої та літературно-критичної творчості, інтелектуальної біографії, історії ідей.