Монографію присвячено одному з самобутніх явищ в музичному мистецтві України – львівській гобойній школі, її методичним принципам, виконавським здобуткам та репертуару. Виконавська школа розглядається як складне і багатогранне за формою та змістом поняття, що включає відображення процесу пізнання і передачі накопичених знань, а також передбачає наявність перевіреної практикою та визнаної фахівцями системи навчання. У роботі прослідковано історичний процес формування львівської гобойної виконавської традиції, її перетворення на виконавську школу та доведено, що вона є повноцінною школою за всіма ознаками, діяльність її представників значною мірою сьогодні визначає рівень розвитку гобойного виконавства в Україні. Досліджено також роль мультикультурних впливів (німецьких, французьких, польських тощо) в процесі історичного формування львівської гобойної школи, обґрунтовано її концепцію як регіонального сегменту української академічної інструментальної традиції, охарактеризовано професійну діяльність видатних педагогів та виконавців – представників школи. Монографію адресовано музикознавцям у галузі духового виконавського мистецтва, виконавцям, викладачам та здобувачам освіти закладів середньої та вищої освіти.