Осінь 1913 року. Львівський студент Мечислав Войнич приїжджає на сілезький курорт Ґерберсдорф лікуватися від сухот. Не минає і дня від його прибуття, як в Пансіонаті для чоловіків, де він оселився, стається нещастя. І поки сусіди Мечислава вдають, що нічого не відбувається, ходять в гори, п’ють наливку й ведуть інтелектуальні бесіди про світоустрій і жінок, невидимі сили мають свої справи. Ольга Токарчук грається з жанром жахів, але звертається до вже звичних для себе тем: природа і цивілізація, сила і слабкість, чоловіче і жіноче. І до непевного, складного, тривожного простору поміж двома протилежностями.