У  романі «Великий страх у горах» швейцарський  письменник  Шарль Фердинанд Рамю досліджує природу страху, як він зароджується, що його живить, як він захоплює окрему людину, а далі поширюється на спільноту. Як він полонить дедалі більшу кількість людей, опановує їхні почуття і керує їхніми вчинками. Завдяки особливій оповідній техніці, що нагадує кіномову, автору вдалося створити напружену дію, а похмурі й водночас привабливі гірські краєвиди лише підсилюють  тривожне передчуття прийдешньої катастрофи.