Праця присвячена історії василіанського монастиря у селі Боронява, заснованого у 1716 р. На сторінках книжки відкривається широка панорама душпастирської праці отців-васіліан на Закарпатті, релігійного й національного життя вірних Мукачівської єпархії, їх намагань уберегти власну культурно-релігійну ідентичність у мінливих політичних обставинах: під чужинецькими окупаціями, усупереч наполегливим спробам асимілювати Церкву та народ Закарпаття й ізолювати їх від решти русинів-українців. Базою для дослідження стали численні архівні матеріали, публікації в давній пресі, мемуари, статистичні матеріали та наукова література.