Після війни

Наслідки війни та окупації відбилися і на стані музейного залу: було зруйновано конструкцію скляної стелі, зіпсовано вітрини. Водночас із відновленням приміщення Музею відновилась і робота відділу рідкісних видань та рукописів. Насамперед це стосується наукової діяльності. У серпні 1944 року відділ очолив професор Одеського державного університету М. В. Бєляєв, який спільно з науковцями бібліотеки Уманським, Копиленком і Доничем зайнявся описом рукописного фонду відділу. Співробітниця С. С. Гроссман підготувала до друку каталог «Інкунабули ОДНБ» (1947) як матеріал для зведеного каталогу інкунабул у бібліотеках України. Велася робота з опису палеотипів (книг першої половини XVI ст.), книг східними мовами. Було складено новий план експозиції з історії книги для постійної виставки у Музеї книги (17 стендів), який охопив розвиток письменства від X ст. до 1940-х років. У періодичній пресі з’явилися статті про раритети Музею. На 1946 рік фонд рідкісних видань нараховував близько 7 000 одиниць.