У витоків

Бібліотека фінансувалася за рахунок міських коштів – 3 500 карбованців на рік, з яких на придбання власне книжок виділялося 1 200. Але цієї суми було замало. Більшу частину книжкових надходжень становили пожертви приватних осіб, які, на жаль, мали несистематичний характер. Серед таких пожертв були й рідкісні видання. Так, перший рукописний каталог бібліотеки, складений у 1831 році директором А. Ф. Спадою, вказує на наявність у бібліотеці вже на той час «найвищою мірою цінних книг» – низки грецьких і латинських авторів у виданнях XVI–XVII ст.: Strabo. Rerum geographicarum libri XVII, excudebat Eustathius Vignon, Genevae, 1587; Claudii Ptolemaei Alexandrini. Geographicae enarrationis libri octo, Lugduni, 1535; Н. Grotius. Historia Gottorum, Amstelodami, 1655; Biblia Sacra, vulgatae editionis, Lugduni, 1603; кілька енциклопедій та словників ХVIII ст. (французьких і німецьких). Цінним надходженням можна вважати і дар О. І. Льовшина в червні 1829 року, ще до відкриття бібліотеки: «зібрання творів стародавніх географів грецькою та латинською мовами: Географія Птолемея, надрукована у 1605 році, твір Діона Хрисостома, Географія Страбона, Арріана Перипл Понта Евксинського, Літописи Тацита».

Олексій Іраклійович Льовшин (1798–1879), у 1831–1837 рр. одеський градоначальник

Книги, подаровані О. І. Льовшиним публічній бібліотеці

Першим директором, який цілеспрямовано поповнював фонд бібліотеки стародруками та рідкісними виданнями, був історик, професор Рішельєвського ліцею Микола Никифорович Мурзакевич (1806–1883), який обіймав цю посаду з 1843 по 1852 рік. Його зусиллями у 1845 році фонд бібліотеки поповнився виданням першодрукаря Івана Федорова – Острозькою Біблією (1581), а У1850 – книгами XVI–XVIII століть, придбаними в Петербурзі з дублетів Імператорської Публічної бібліотеки (55 видань), які, за висловом самого Мурзакевича, «склали велике придбання бібліотеки». Для купівлі книжок XVIII ст. він спеціально здійснив 1844 року подорож «різними місцями Херсонської губернії». Про його зусилля у справі поповнення фонду бібліотеки стародруками свідчать щорічні звіти під назвою «Список книг Одеської міської бібліотеки, придбаних купівлею».

М. Н. Мурзакевич (1806–1883), директор бібліотеки в 1843–1852 рр.

У подальші роки надходження до бібліотеки рідкісних книг мало епізодичний характер. Суттєве значення для бібліотеки мав той факт, що у 1889 році їй було передано бібліотеку одеського Слов'янського благодійного товариства, «що складалася з 2 545 видань, з колекцією рукописів і стародруків».