АКТУАЛІЗАЦІЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ФОНДІВ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ : підсумки відкритого засідання Ради з питань розвитку бібліотечної справи

zastavka_aktualizaciya.jpg

Бібліотечні фонди як складова інформаційних ресурсів держави потребують особливої уваги, а також розвитку і захисту, зокрема і від поширення ворожих інформаційних впливів. Міністерство культури та інформаційної політики України, Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Рада з питань розвитку бібліотечної справи приділяють постійну увагу питанню актуалізації бібліотечних фондів. 

Ініційовано проведення серії публічних експертних обговорень, метою яких є  підвищення обізнаності фахівців бібліотек України всіх систем і відомств щодо цілей та механізмів актуалізації бібліотечних фондів в умовах військової агресії російської федерації.

24 червня 2022 року відбулося відкрите засідання Ради з питань розвитку бібліотечної справи, під час якого обговорювалися такі питання:

 

larisa-petasyuk.jpg

З вітальним словом до учасників заходу звернулася Лариса Петасюк, заступниця Міністра культури та інформаційної політики України, співголова Ради з питань розвитку бібліотечної справи. Вона зазначила, що бібліотеки відіграють важливу роль у розвитку громадянського суспільства і все більше стають тим соціальним простором, де відбувається активна взаємодія, активне спілкування, обмін думками, досвідом, водночас, бібліотеки продовжують виконувати свою основну функцію – надають вільний доступ до інформації і тим самим забезпечують право на інформацію як фундаментальне право людини. Таким чином бібліотечні фонди є важливим інформаційним ресурсом держави і в період збройної агресії вони потребують особливої уваги, а розроблені із залученням провідних фахівців бібліотечної справи України Рекомендації Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України мають на меті посилити інформаційну безпеку і унеможливити загрози ворожих інформаційних впливів на наших громадян, користувачів бібліотек.

Пані Лариса привернула також увагу до низки важливих законопроєктів, одним із активних розробників яких є команда МКІП. Йдеться, зокрема, про ухвалені Верховною Радою України законопроєкти №7459 та №6287, які набули широкого розголосу у суспільстві. Вони передбачають заборону імпорту видавничої продукції з росії та білорусі, видання і продаж книг авторства громадян рф в Україні та підтримку розвитку українського книговидання.



irynakonstankevish.jpg

Ірина Констанкевич, народний депутат VIII і IX скликань, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики зазначила, що актуалізація бібліотечних фондів, книжкова продукція і робота бібліотекаря в суспільстві є надзвичайно важливими. Вона відзначила, що нові законодавчі ініціативи, розроблені Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики спільно з МКІП та Радою з питань розвитку бібліотечної справи, підтримуються суспільством і  громадськістю. Пані Ірина Констанкевич наголосила, що на нинішньому етапі необхідно якомога більше уваги приділяти проведенню інформаційної кампанії, проговорити імплементацію цих законодавчих ініціатив, їх практичну реалізацію та послідовне впровадження.

 

koval-1.jpg

Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги, запропонувала зосередитися на алгоритмі та критеріях вилучення документів з бібліотечних фондів. Пані Олександра наголосила на тому, що Український інститут книги зацікавлений у розвитку бібліотечної сфери, адже навіть найменша бібліотека в селі є важливим осередком надання інформаційних та культурних послуг для місцевого населення. «Ми не можемо допустити того, щоб через оновлення бібліотечних фондів були поставлені під сумнів існування бібліотек та зарплати бібліотекарів», – зауважила вона, пропонуючи внести зміни до відповідного Наказу Мінкультури у частині критеріїв для віднесення до груп за оплатою праці працівників бібліотек та централізованих бібліотечних систем.

 

vilegzhanina2-1.png rozkolupa.jpg

Ключовим на засіданні став виступ Тамари Вилегжаніної, генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого та Наталії Розколупи, заступника генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого з наукової роботи, під час якого було оприлюднено основні результати загальноукраїнського дослідження “Стан фондів публічних бібліотек України”.

Тамара Вилегжаніна наголосила, що дослідження проводилося стосовно сільських, селищних та міських публічних бібліотек (станом на 15.06.2022 в Україні функціонує 11 876 публічних бібліотек, загальні фонди яких нараховують 154 млн. документів, з них 94,2% - це книжкові видання). Загалом під час дослідження було опрацьовано 3 тисячі анкет (23% бібліотек). Наталія Розколупа презентувала основні результати дослідження. Так, у зв’язку з повномасштабною російською збройною агресією станом на кінець травня 2022 р.:
  • 101 бібліотека втратила частину своїх фондів, у 21 бібліотеці не зберігся жоден документ, і це без врахування даних із тимчасово окупованих територій.
  • Згідно проведеного дослідження, мережа публічних бібліотек значно скоротилася, вдповідна негативна динаміка спостерігається і щодо кількості користувачів публічних бібліотек. На роботі публічних бібліотек у 2020-2021 роках позначилась пандемія і карантинні обмеження, встановленні у зв’язку з цим на території України, коли робота бібліотек або припинялась повністю, або здійснювалася без приймання користувачів.
  • Повномасштабна збройна російська агресія вже негативно вплинула на діяльність публічних бібліотек, зокрема і на стан фондів та надалі буде мати довготривалі негативні наслідки.
  • Оновлення фондів публічних бібліотек є значно нижчим за нормативи, встановлені вітчизняним законодавством (5%), а тим більше прийнятим у більшості країн світу та рекомендованим ІФЛА (10%). Недостатнє комплектування бібліотек призводить до того, що вони намагаються максимально залишити у фонді книги, видані за період незалежності, хоча ті вже є фізично зношеними. У фондах публічних бібліотек не вистачає нових видань, особливо художньої літератури. Разом із тим, близько 20% сільських бібліотек та понад 30% міських бібліотек мають фонди максимально наближені до нормативу оновлення 5%.
  • Обсяги списання із фондів публічних бібліотек морально застарілих та фізично зношених документів у кілька разів перевищують обсяги оновлення фондів що поступово призводить до скорочення сукупного бібліотечного фонду. Але для України цей процес не можна вважати негативним, оскільки він свідчить про проведення систематичної роботи з оптимізації завеликих і застарілих фондів. Разом із тим, пришвидшенню темпів списання заважає недостатнє кадрове забезпечення публічних бібліотек.
  • Попри зменшення обсягів фондів публічних бібліотек, їх склад у розрізі за мовами видання поступово змінюється у бік збільшення частки видань українською мовою та незначного збільшення видань іноземними мовами. Також зростає читацький попит на видання українською мовою. При цьому переважна більшість видань радянського періоду, які містяться у фондах бібліотек, надруковані російською мовою. Це в основному художня та популярна література прикладного характеру (рукоділля, кулінарія, ремесла тощо).

 Повна відеоверсія виступу доступна у запису онлайн-події за цим посиланням

senik2.png tkachenko2.jpg

Про практику застосування у публічних бібліотеках України Рекомендацій Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України розповіли Лариса Сеник, директорка Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва та Оксана Ткаченко, перша заступниця директора з основної роботи  Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І. Чижевського, м. Кропивницький.

Надання послуг сучасними бібліотеками ґрунтується не тільки на використанні фонду конкретної установи – сучасні бібліотеки поступово стають чимось значно більшим за звичайну книгозбірню. Багатофункціональні, модернізовані і відкриті простори – інформаційно-ресурсні майданчики з обов’язковим книжковим та газетно-журнальним фондом успішно поєднуються з мультимедійним обладнанням, комп’ютерною технікою, вебкамерами, комфортними меблями, пристосуваннями для людей з особливими потребами – такі бібліотеки приваблюють все більше користувачів до своїх сучасних бібліотечних просторів, адаптованих до нагальних потреб громади, де цікаво спілкуватись і навчатись, відпочивати і підвищувати рівень знань.

 

arciz2.jpg cyapalo2.jpg len2.jpg

Успішним досвідом такої багатоаспектної діяльності, що стала можливою у т.ч. й за рахунок модернізації звільнених від морально застарілої літератури просторів, поділилися директорка комунального закладу “Арцизька міська публічна бібліотека” (Одеська область) Галина Гуцан, директорка Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Львова Любов Цяпало та директорка комунальної установи “Міська публічна бібліотечна система міста Запоріжжя” Ірина Лень.

biryukova3.jpg

Підготовку та організаційно-технічний супровід зустрічі забезпечили фахівці Одеської національної наукової бібліотеки, а модератором заходу за дорученням керівництва Ради виступила її генеральний директор Ірина Бірюкова.

Запис трансляції засідання доступний за посиланням : fb.watch/dRtTYKeAPh/

Про актуальність заявленої тематики відкритого засідання свідчить надзвичайно широка географія її учасників – Запоріжжя,  Полтава, Суми, Чернігів, Кропивницький, Тернопіль, Вінниця, Черкаси, Львів, Івано-Франківськ, Житомир, Одеса, Хмельницький, Ужгород та багато інших міст нашої країни.  Важливо зазначити, що до участі у засіданні доєдналися бібліотечні фахівці, які перебувають у найгарячіших точках  України – у Донеччині і Луганщині, Херсонщині, Харківщині, Миколаївщині.

Відкрите засідання набуло широкого розголосу, про що свідчить кількість її учасників на платформі ZOOM – майже 100 учасників, пряму трансляцію у Facebook дивилося понад 800 фахівців, було надано понад 500 коментарів.

Під час заходу було проведено експрес-опитування щодо нагальних питань актуалізації фондів публічних бібліотек України, протягом зустрічі у ньому взяли участь понад 250 учасників. За рекомендацією членів Ради було вирішено залишити форму опитування активною до 1 липня 2022, аби глядачі, які долучаться до перегляду запису пізніше, змогли залишити свої відповіді та коментарі.

Читайте також: 

В умовах збройної агресії рф фонди українських бібліотек потребують актуалізації // Міністерство культури та інформаційної політики України, 24.06.2022

За участі Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики відбулося відкрите засідання Ради з питань розвитку бібліотечної справи // Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, 24.06.2022

За участі Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики відбулося відкрите засідання Ради з питань розвитку бібліотечної справи // Верховна Рада України, 24.06.2022

Створено: 24.06.2022
Оновлено: 09.07.2022
Переглядів: 1926




© 2022 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.