Увага: конкурс!
ОННБ імені М. Горького запрошує всіх, хто цікавиться новинками вітчизняного книговидання, взяти участь у традиційному конкурсі читацьких рецензій «Краща книга 2011 року», підсумки якого будуть оголошені під час проведення ХІІІ Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині», що відбудеться наприкінці травня ц. р.
КРАЩІ КНИГИ УКРАЇНИ ЧЕКАЮТЬ НА СВОЇХ ЧИТАЧІВ
ОННБ імені М. Горького запрошує всіх, хто цікавиться новинками вітчизняного книговидання, взяти участь у традиційному конкурсі читацьких рецензій «Краща книга 2011 року», підсумки якого будуть оголошені під час проведення ХІІІ Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині», що відбудеться наприкінці травня ц. р.
До уваги учасників конкурсу читацьких рецензій представлено понад два десятки книжок, які вийшли у видавництвах України протягом останнього року і стали переможцями різноманітних престижних конкурсів та літературних рейтингів. Ці книги вирізнялися з-поміж інших претендентів на відзнаки своїм змістом, наявністю новацій у тематичному спрямуванні видання, ілюстративним оформленням і оригінальністю дизайнерської роботи, відповідністю художнього оформлення змісту та якістю поліграфічного виконання, суспільною і професійною значущістю видання.
Як і очікувалося, найкращою поезією року стала збірка Ліни Костенко "Річка Геракліта". До речі, поетеса перемогла в цій номінації і 2010 року. Тоді видавництво "Либідь" отримало диплом за перевидання роману у віршах "Берестечко". Ліна Костенко також принесла видавництву "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" спеціальну відзнаку за роман "Записки українського самашедшого». Таким чином простий підрахунок показує, що за версією рейтингу "Книжка року" саме Ліна Костенко є найбільш успішним автором 2011 року.
«Річка Геракліта» – це 50 нових віршів і ще 150 відібраних із раніше надрукованого. Це – поезія, що одразу лягає на душу. Упорядкувала збірку культуролог Оксана Пахльовська, як орієнтир для відбору поезій використавши слова Ліни Костенко про те, що вона б «хотіла срібним олівцем птиць малювати на лляній тканині». Неймовірно зворушливе художнє оформлення збірки здійснив Сергій Якутович. Вражає, зокрема, обкладинка, на якій крізь продмухану гарячим диханням замерзлу шибку на нас дивляться всерозуміючі ледь усміхнені очі Ліни Костенко…
Важливою особливістю усіх представлених в експозиції книг є одна спільна риса - це новий погляд на ніби класичні та звичні явища та персоналії.
Особливу увагу хотілося б звернути на двотомний "Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей", що побачив світ у київському видавництві «Дух і Літера». Україномовний переклад «Європейського словника філософій…» - це не просто довідник, розрахований на вузьких фахівців у царині філософії та перекладу гуманітарної літератури. Радше йдеться про книжку з історії ідей, що може зацікавити навіть тих, хто ніколи у своєму житті не мав справи зі сферою гуманітарного знання. Це захоплююча розповідь про бурхливу, часом драматичну історію виникнення різноманітних філософських термінів, понять та їхніх значень, яка вщент розіб’є міф про непридатність української мови до теоретизування.
На конкурс для рецензування представлена також монографія історика, професора, письменника Сергія Федака «Сучасна Україна. Портрет з натури» (Ужгород, «Ліра»). Це спроба «інвентаризації» усього наявного в Україні. Видання з елементами публіцистики та з претензією на академічність, за словами автора, з´явилося на світ до 20-ї річниці незалежності України і є таким собі цифровим портретом нинішньої України. Тут є огляд різних географічних, соціально-економічних, соціально-політичних аспектів життя сучасної України. Книга зацікавить перш за все студентів, науковців, школярів-старшокласників та журналістів.
Минулорічним володарем Гран-прі Львівського форуму видавців стала книга Віти Сусак «Українські мистці Парижа. 1900-1939 рр.» (Київ, «Родовід» – «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»). Це монографічне дослідження – перша, майже енциклопедична праця, що так повно представляє світовий феномен Паризької Школи і участь у ній українських мистців. У той період у Франції, Америці, Росії та інших країнах працювали багато українських художників, які стали гордістю інших національних культур. Але українцям важливо, насамперед, щоб їхні імена були в історії саме українського мистецтва, адже тривалий час український внесок в це явище залишався невисвітленим. Монографія вперше цілісно подає історію та значення цього внеску. Панорамний показ української присутності, нові матеріали, ілюстрації та додатки роблять цю книжку цікавою i корисною для мистецтвознавців, колекціонерів та широкого кола читачів.
Надзвичайно яскраве враження справляє двотомне видання «Катерина Білокур.» (Київ, «Родовід»). Перша книга – «Катерина Білокур. Мистецька заповідь» – представляє твори художниці з колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва та Яготинського державного історичного музею. Книга видрукувана до 110-ліття (було у 2010-му році) від дня народження художниці. Друга книга – «Катерина Білокур. Мистецтво народне, наївне, високе?» – об’єднала статті відомих мистецтвознавців, культурологів, письменників, соціологів, художників і журналістів, які аналізують творчість К. Білокур, визначають її місце та роль у культурі ХХ ст. Серед них: Оксана Забужко, Дженіфер Кан, Адріяна Кочман, Ірина Славінська, Тіберій Сільваші, Артем Волокітін, Ніна Мурашкіна, Роман Мінін, Юлія Сорока та інші.
У номінації «Дитяче свято» на окрему увагу заслуговують книжки нашого земляка, цьогорічного лауреата Шевченківської премії Володимира Рутківського – «Джури козака Швайки», «Джури. Характерники», «Джури. Підводний човен».
На рецензування пропонуються також такі цікаві та значущі видання: Іван Дзюба «Нагнітання мороку. Від чорносотенців початку ХХ століття до українофобів століття ХХІ» ( Київ, Видавничий дім «Києво-Могилянська академія»); «Пересопницьке Євангеліє 1556-1561: Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик» (Київ, Національна бібліотека імені В.І.Вернадського); Іван РЯБЧУК «Постколоніальний синдром» (Київ, К.І.С.); Юрій Барабаш «Просторінь Шевченкового слова» (Київ, «Темпора»); Віра Зайченко «Вишивка Чернігівщини» (Київ, «Родовід»); «Пакти і Конституції Української козацької держави (до 300-річчя укладення)» / відповідальний редактор В. А. Смолій; упорядники М. С. Трофимук, Т. В. Чухліб (Львів, «Світ»); Ярослав Дашкевич "…Учи неложними устами сказати правду": історична есеїстка» ( Київ, «Темпора»); Сергій Плохій «Великий переділ. Незвичайна історія Михайла Грушевського» (Київ, «Критика») та ін.
У конкурсі читацьких рецензій «Краща книга 2011 року» можуть взяти участь усі користувачі бібліотеки – від юних до найдосвідченіших. Роботи обсягом 500-700 слів приймаються до 30 квітня за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 13, або електронною поштою - ognb@ukr.net. Завітайте до бібліотеки, ознайомтеся з виставкою кращих книг вітчизняних видавництв, виберіть одну із представлених новинок, прочитайте її та поділіться своїми враженнями. Кращі рецензії будуть відзначені дипломами та преміями «Читач року».