Персоналії Базан, П’єр-Франсуа

Паризький гравер, видавець, торговець естампами.
Народився у сім'ї виноторгівця Клода-П’єра Базана. Навчався у гравера Етьєна Фессара, двоюрідного брата матері, та Жана Доллє. З 1747 працював гравером у видавця естампів Мішеля Одьєвра (Michel Odieuvre), для якого вигравірував безліч портретів. У 1750–1754 брав участь у гравірованих виданнях: «Recueil d'estampes gravées d'après les tableaux de la galerie et du cabinet de S. E. Mr. le comte de Bruhl» (Галерея графа Брюля, 1754), «Recueil d'estampes d'après les plus celebres tableaux de la Galerie Royale de Dresde» (Королівська галерея Дрездена, 1753–1757), «Histoire naturelle» (Природнича історія Ж.-Л. Бюффона, з 1749). З 1754 року він присвятив себе виключно виданню та торгівлі гравюрами, створивши найбільшу комерційну фірму. З 1761 по 1779 видав шість томів під назвою L'Oeuvre de Basan, в яких зібрав близько 650 гравюр, що відтворюють роботи великих голландських, фламандських, французьких, італійських і німецьких майстрів. У роботі з репродукування гравюр більшою мірою робив ставку на молоде покоління граверів, ніж на давно визнаних майстрів. У 1773 партнером Базана став його зять, Етьєн Леон Пуаньйан (Etienne Léon Poignant). Компанія Basan-Poignant проіснувала до 1788. Наприкінці 1789 Базан відійшов від справ, бізнес продовжили два його сини під фімою «Basan frères» (до 1808).
Автор словника граверів «Dictionnaire des graveurs anciens et modernes» (1767), який неодноразово перевидавався до початку XIX століття.
Незважаючи на те, що його прізвищем підписано багато гравюр, не всі з них належать його руці. У найкращому разі він допрацьовував різцем дошки, вже значною мірою підготовлені гравером-офортистом. Роботи, в яких Базан фігурує як гравер, підписані: Basan sculpsit, а як редактор: Basan exudit. Справжня участь, яку він брав у тому чи іншому випадку, мало помітна.