Страшний суд. 1650. (Аркуш I.)

The Last Judgment.

З фрески Мікеланджело. 1536–1541.

Гравюра різцем. Бл. 1200 х 1074 (загальний розмір).

Композиція з десяти відбитків неправильної форми, які з'єднуються у вигляді мозаїки (пазлів). Гравюри позначені великими літерами від «A» до «L» (літери «J» і «K» пропущені). В ОННБ зберігається вісім гравюр із цієї серії (відсутні відбитки «С», «Н»).

IV стан із шести.

Література: Bartsch, v. 15, p. 395, № 25; Nagler, Bd. 5, p. 138; Le Blanc, t. 2, p. 295, № 18; The Engravings of Giorgio Ghisi / Introduction and entries by Suzanne Boorsch, catalogue raisonné by Michal and R. E. Lewis. – New York : The Metropolitan museum of art, 1985. – p. 53–57, № 9; Boorsch S. Vincenzo Cenci, erased publisher / Suzanne Boorsch // Source : Notes in the History of Art / The University of Chicago Press. – 2012. – Vol. 31/32; № 4/1: Special issue in memory of Leo Steinberg (1920–2011). – p. 51–57.

Робота «Страшний суд» була створена Гізі у середині 1540-х. Вона не була першим відбитком, зробленим з відомої фрески у Сикстинській капелі, створеної Мікеланджело у 1536–1541. Велику композицію разміром із 10 гравюр Гізі виготовив у 1543–1548 Ніколо делла Каса і видрукував Антоніо Саламанка. До кінця XVI століття було зроблено багато інших варіантів гравірувань, проте робота Гізі значно перевершує їх: вона ближча до фрески Мікеланджело у відносному масштабі фігур, тоді як інші значно спотворюють або вносять зміни до композиції Мікеланджело.

Аркуш I.

350 x 520.

У нижньому правому куті: I.

Внизу зображення – герб в оточенні пальмового листя, по обидва боки герба присвята: ALL ILL^m° SIG. ET PRON. COL^mo IL SIG. MATHIA  DI  MERVE   SIGNORE DI  CLOOTVYCK.  A.V.S. Ill^ma che a giudicio di tutti gli huomini, e il Mecenate de Virtuosi dedico il Giudicio Vnle di Michel'Angelo Buonaroti, accioche il concetto, c'ha'il Mondo del le Sue Magnanime qualita, uenga autenticato anche dal guidicio de gli Angeli, e s'io conoscero gradita dall' animo suo Generoso questa minima espressione della Somma osseru^a che professo, al di lei Nome nonmancaro, Farne mag^ri epiu uiue dimonstraz^m A.V.S.Ill^ma cheint^o umilm^te riuer^o. DVS Ill^ma diuotiss^mo seru^re Jacomo Cenci.  (Славнозвісному і вельмишановному Маттісу де Мерведе, пану Клотвіку. Вашій видатній світлості, яка здобула в думці  всіх людей славу покровителя митців, я присвячую «Страшний суд» Мікеланджело Буонаротті, з тим, щоб уявлення цього світу про Вашу великодушність могло бути також засвідчене судом ангелів; і якщо цей мій скромний прояв глибокої пошани буде Вами прихильно прийнятий, я скористаюся нагодою представити ще більші й найревніші свідчення на Вашу честь. Смиренно і шанобливо відданий Вашій світлості Ваш найвірніший слуга, Джакомо Ченчі).

Праворуч від тексту присвяти, під фігурою демона: Vincenzo Cenci le Stampa in Roma all'Insegna delli tre Gigli d'Oro alla Dogano 1650.

Інв. Г 649.

Ченчі, Вінченцо (? – ?) – італійський видавець, який працював у Римі близько 1650. Син Джакомо Ченчі. У 1648 одружився з представницею найвідомішої в Римі видавничої сім'ї де Россі – Доротеєю Вітторією, за якою отримав посаг – близько 330 мідних пластин. Наразі відомо лише шість гравюр з його підписом.

Маттіс ван де Мерведе, ван Клотвік (Matthijs van der Merwede, heer van Clootwijck, 1613–1664) – голландський дворянин, поет. Відвідав Італію в 1647–1650, протегував художнику Д. Б. Кастільйоне, роботи якого видавав Джованні Джакомо де Россі. Россі присвятив йому один із найкращих офортів Кастільйоне – «Геній Кастільйоне». Мерведе написав книгу про свою подорож до Італії, вона була видана у Гаазі в 1651.