Монографічне дослідження присвячене висвітленню позиції Канади щодо порушення прав людини в Українській РСР (1945-199). На основі широкого комплексу джерел, з історичної точки зору, проаналізовано політико-правові розбіжності у трактуванні поняття «права людини» в Канаді та СРСР/УРСР, у тому числі формування неофіційної концепції прав людини в середовищі українських дисидентів. Простежено кампанії української діаспори всередині Канади з привернення уваги до порушення прав людини в УРСР. Розкрито реакцію канадського уряду на факти недотримання Радянським Союзом міжнародних зобов’язань у сфері забезпечення поваги до людських прав і свобод. У книзі подані два фундаментальні законодавчі акти, що застосовуються у публічних заходах, зокрема, у виборчому процесі, вирішенні питань територіально-адміністративного устрою, підтримці виборчого реєстру, організації роботи виборчих комісій, порядок проведення голосування, підрахунку голосів тощо. Витяг із ЗУ «Щодо вдосконалення виборчого законодавства», розкриває питання щодо можливих порушень під час підготовки та проведення виборів та видів відповідальності за ці порушення. Також у книзі розміщена інформація про додаткові вимоги щодо протиепідемічних заходів під час організації та проведення виборів на період дії карантину у зв’язку з поширенням на території України COVID-19.