У монографії комплексно досліджується правопорядок в сфері національної безпеки на основі сучасних українських реалій. Вивчення правопорядку в сфері національної безпеки проведено з позицій постнекласичного підходу. Правопорядок у сфері національної безпеки розглядається як складна динамічна система, що самоорганізовується. Використовуючи наукові напрацювання, у межах дослідженої проблематики описано характерні ознаки правопорядку в сфері національної безпеки. Проведено аналіз існуючих понять та визначень категорії «національна безпека», їх змісту. Виокремлено та розглянуто значення основних атрибутів національної безпеки у сучасній юридичній науці. Досліджено поняття та архітектоніку державно-правового механізму забезпечення правопорядку в сфері національної безпеки. Доведено, що вона складається з трьох взаємозалежних та взаємообумовлюючих елементів: ціннісно-нормативного, інституційного, інструментального. Звертається особлива увага на діяльність громадських організацій у аспекті забезпечення правопорядку в сфері національної безпеки.