Доля видатного українського лірика, лауреата Шевченківської премії 1963 року Володимира Сосюри тісно пов’язана з подіями Жовтневої революції і громадянської війни в Україні, громадським та літературним життям 20 – 50-х років ХХ століття. Його творчий шлях був драматичним. Якщо першим збіркам Сосюри притаманна романтика боротьби й кохання, то пізніше він відчуває внутрішнє роздвоєння («комунар і націоналіст»), неможливість поєднати відданість революції з почуттям національного обов'язку. У 1951 році за вірш «Любіть Україну» поета звинуватили у «буржуазному націоналізмі», перестали друкувати його твори. І сьогодні яскрава щира поезія В. Сосюри має багато шанувальників, як і раніше, вона чарує своєю задушевністю, теплотою і правдивістю почуттів.