← Персоналії (за серпень 2017 р.)
< Попередня книга Наступна книга >

Анотація

 

Йшов четвертий рік світової війни, втомлений подіями генерал-лейтенант російської імператорської армії Павло Петрович Скоропадський, нащадок старовинної фамілії, ще не знав, що стане гетьманом незалежної Української Держави. Епоха перемін, яку самовбивчо наближали революціонери всіх мастей, перетворилася на апокаліпсис, війну всіх проти всіх, але Скоропадському стало духу взяти на себе невдячну ношу державного будівництва. Спроба закінчилася цілковитим і очікуваним провалом, але окремі починання гетьмана дотривали до наших днів: саме йому Україна завдячує, наприклад, Академією наук. У цих пронизливих спогадах постають буреломні роки революції і громадянської війни та особиста драма Скоропадського який, за влучними словами Вячеслава Липинського, став українцем, тільки переставши бути гетьманом. Але, на жаль, було вже пізно: Україну охопив червоний морок з півночі.

Бібліографія

Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917- грудень 1918 / упоряд.        І. Гирич. – Київ : Наш формат, 2016. – 475 с. : фот.

Дивіться в електронному каталозі ОННБ