В українській історії не часто відбуваються події, коли народ мирно й стихійно протестує проти несправедливості на державному рівні.

В Україні народ запротестував проти свавілля і тиранії власних правителів, підкупів і обману, корупції і хабарництва, беззаконня і звичайнісінького здирства та бандитизму.

У спогадах учасників та очевидців помаранчевих протестів була  одна мета – не допустити до влади злочинців. Помаранчеві протестанти вистояли правду і справедливість, і на майдані, і в суді.. Учасники тих подій надіялися на краще життя і сподівалися чесної сумлінної влади, яка дбатиме про народ. Та йде час і минає життя, на зміну приходять інші керівники, інші уявлення про народовладдя і свободу в кожного українця, відповідно його уявлення, освіти і світогляду.