Прикметним для В. Осипчука-Сковороди є його самобутня, ні в кого не почерпнута, йому Богом дана сонетна археологічна лінгвофілософія, завдяки якій доступними стали обшири езотеричного сонетописання, чого не зустрічаєш більше ні в кого, де розгортаються бажані, несподівані смисли, а не ілюзії.

Сонети В. Осипчука-Сковороди несподівані, а тому вони – віртуозні і не наслідують жодну донині відому нам сонетну школу. Вони є проривом потоку підсвідомості і діють як згустки питомої творчої плазми, явлені у вигляді кульових блискавок.

Розраховане на широке коло читачів.