У монографії досліджено комплекс питань, пов’язаних зі становищем «колишніх людей» – у минулому представників привілейованих верств українського суспільства, яким у УСРР/УРСР 1920 – 1930-х рр.. судилося зайняти місце «соціальних ізгоїв». Основні положення дослідження базуються на доказах того, що дискримінація «колишніх людей» за ознакою соціального походження мала системний характер, була чітко продуманою, структурованою і цілеспрямованою, здійснювалася на основі радянського законодавства з метою зміцнення більшовицького режиму та створення атмосфери загального страху в суспільстві. Видання розраховане на викладачів, науковців, аспірантів, студентів, також усіх, хто цікавиться вітчизняною історією ХХ ст.