До Дня слов’янської писемності. ПЕРЛИНА КИРИЛИЧНОГО ДРУКУ

Ви­дан­ня, над­ру­ко­вані ки­ри­лич­ним шриф­том, є пам’ят­ка­ми книж­ко­вої куль­ту­ри схід­них і пів­ден­но­слов’янсь­ких на­родів. Їх пись­мен­ність об’єд­на­на спіль­ним ал­фавітом, який став ос­но­вою для ство­рен­ня на­ціо­наль­них лі­те­ра­тур­них мов, та­ких як бол­гарсь­ка, сербсь­ка, ук­ра­їнсь­ка, бі­ло­русь­ка та ін­ші.

Вид Кракова за «Хронікою світу» Гартмана Шедля, виданою в Нюрнберзі 1493 р., факсиміле гравюри. Районний музей в Торуні

Пер­ші слов’янсь­кі кни­ги, над­ру­ко­ва­ні ки­ри­лич­ним шриф­том, з’яви­ли­ся в остан­ньо­му де­ся­ти­літ­ті XV сто­літ­тя у Поль­щі. Зас­нов­ни­ком ки­ри­лич­но­го кни­годру­ку­ван­ня є Швай­польт Фіоль (1460–1526), урод­же­не­ць мі­ста Ной­штадт на Ай­ше, ні­ме­цької зем­лі Фран­ко­нії. Діяль­ність цієї не­ор­ди­нар­ної осо­би­сто­сті бу­ла ба­га­то­гран­ною: юве­лір, зо­ло­то­швей, гір­ни­чий майстер, ви­на­хід­ник, дру­кар.

У 1491 ро­ці Швай­польт Фіоль зас­ну­вав у Кра­ко­ві пер­шу слов’янсь­ку дру­кар­ню, де ви­дав з ко­мер­цій­ною ме­тою (і, пев­ною мірою, з про­світ­ни­цькою) чо­ти­ри най­часті­ше ви­ко­ри­сто­ву­вані у пра­во­слав­но­му бо­го­слу­жін­ні та то­діш­ньо­му до­маш­ньо­му ужит­ку кни­ги: «Ок­тоїх», «Ча­со­слов», «Тріодь Піс­на» та «Тріодь Цвіт­на».

Французька друкарня початку XVI ст. Автор мініатюри невідомий.
Джерело : Biblia Sacra Mazarinea. Bibliotheca Rara Münster 2004, S. 15.

«Руський» шрифт для дру­ку­ван­ня книг ви­го­то­вив Ру­дольф Борс­дорф із Бра­ун­швей­га, який, за уго­дою, зо­бо­в’язав­ся ні­ко­му біль­ше не ви­го­тов­ля­ти цей шрифт ні­ко­го не нав­ча­ти цьо­го ре­мес­ла під стра­хом втра­ти всьо­го сво­го май­на.

Визна­но, що до про­це­су під­го­тов­ки ви­дан­ня на­бір­ни­ка­ми, ко­рек­то­ра­ми, ре­дак­то­ра­ми бу­ло за­лу­че­но ук­ра­їнсь­ких і бі­ло­русь­ких сту­ден­тів Кра­ківсь­ко­го уні­вер­си­те­ту, які во­ло­ді­ли слов’янсь­кою мо­вою.

Ви­дан­ня Фіо­ля пра­во­слав­но­го змісту ма­ли ве­ли­кий по­пит. Од­нак кра­ківсь­ка ін­кві­зи­ція зви­ну­ва­ти­ла дру­ка­ря-но­ва­то­ра в єре­тиз­мі, от­же він був зму­ше­ний при­пи­ни­ти ви­дан­ня цих книг.

Ура­хо­ву­ю­чи, що на­клад первіст­ків кри­ри­лич­но­го кни­го­дру­ку­ван­ня був не­ве­ли­ким (при­б­лиз­но 300 при­мір­ни­ків кож­но­го ви­дан­ня), на­разі ві­до­ми­ми є лі­чені збе­ре­жені при­мір­ни­ки, во­ни є гор­дістю будь-яко­го зібран­ня.

Од­на із ви­да­них Швай­поль­том Фіо­лем книг — «Ча­со­слов» — дбай­ли­во збері­гаєть­ся у фон­ді Одесь­кої на­ціо­наль­ної на­у­ко­вої біб­ліо­те­ки. За змістом «Ча­со­слов» є збір­ни­ком текстів що­ден­них мо­ли­тов і свят­ко­вих цер­ков­них служб, до яких до­да­но різ­ні ка­но­ни, тро­парі та вибра­ні псал­ми. Кни­га ви­ко­ри­сто­ву­ва­ла­ся не ли­ше в бо­го­слу­жін­нях, але і для нав­чан­ня гра­мо­ти.

Часослов. Краків. Друкар Ш. Фіоль. 1491. Палітурка

Одеський «Ча­со­слов» є не­пов­ним при­мір­ни­ком, у чет­вер­ту до­лю ар­ку­ша, зши­тий із окре­мих ар­ку­шів. На за­хис­но­му ар­ку­ші, що на по­чат­ку кни­ги, ско­ро­пис ХІХ століт­тя: «Ча­со­слов. На­печ. в Кра­ко­ве 1491 го­да (Без на­ча­ла и кон­ца). 224 лист­ка».

Ху­дож­нє оз­доб­лен­ня при­мір­ни­ка скла­да­ють над­ру­ко­вані чер­во­ною фар­бою два ве­ли­ких гравіро­ва­них іні­ціа­ли (бук­ви­ці) «Р» і «Т» у вигляді бал­кансько­го пле­ти­ва, чис­лен­ні дріб­ні іні­ціа­ли-лом­бар­ди, в’язь на по­чат­ку глав і сти­ши­ці – від­бит­ки ли­тих при­крас, які ви­ко­ну­ють роль на­бір­но­го ор­на­мен­ту ряд­ків дру­ко­ва­но­го тек­сту. Застав­ка на по­чат­ку тек­сту кни­ги та не­ве­ли­ка гра­вю­ра із зоб­ра­жен­ням гер­ба м. Кра­ко­ва на остан­ньо­му ар­ку­ші, що ма­ють бу­ти у по­в­но­му при­мір­ни­ку, че­рез де­фект­ність кни­ги від­сут­ні.

Розворот книги «Часослов» 1491 р.

Ініціали (буквиця) «Р» книги «Часослов» 1491 р.

Ініціали (буквиця) «Т» книги «Часослов» 1491 р.

На зво­ро­ті ар­ку­ша з ну­ме­ра­цією «39» є згас­лий текст із декількох слів ко­рич­не­вим чор­ни­лом, що не чи­таєть­ся.

Кни­га має слі­ди ре­став­ра­ції. Втра­чені по­ля до­то­че­но па­пе­ром більш піз­ньо­го ви­го­тов­лен­ня. Утра­че­ний текст кни­ги від­нов­ле­но вруч­ну. На на­х­за­ці про­стим олів­цем за­пис: «Ре­ста­ври­ро­ва­на в ОГНБ 1972 г. т. Гру­ни­ной Е. С.». Опра­ва су­ціль­на, до­шки об­тяг­нуті шкірою тем­но-ко­рич­не­во­го ко­льо­ру зі слі­пим тис­нен­ням. Застіб­ки не збе­рег­ли­ся.

При­мір­ник по­хо­дить із зібран­ня одесько­го біб­ліо­фі­ла О. І. Ти­хо­цько­го. Був куп­ле­ний се­ля­ни­ном Да­ни­лом Під­лє­гаєвим при роз­про­да­жу ко­лек­ції та про­да­ний ним у 1878 ро­ці Но­во­російсько­му (Одесько­му) універ­си­те­ту. В 1930 ро­ці, при ре­ор­гані­за­ції універ­си­те­ту та об’єд­нан­ні йо­го біб­ліо­те­ки з Одеською дер­жав­ною на­у­ко­вою біб­ліо­те­кою, «Ча­со­слов» ра­зом з ін­ши­ми ста­ро­дру­ка­ми бу­ло пе­ре­да­но у щой­но ство­ре­ний при від­ділі рід­кіс­них ви­дань і ру­ко­писів Му­зей кни­ги, де він і до­сі збері­гаєть­ся.

Ви­дан­ня Швай­польта Фіо­ля на­ле­жать до ка­те­горії книг, умов­но на­зи­ва­ють ін­ку­на­бу­ла­ми (у пе­ре­кла­ді з ла­ти­ни – «ко­лис­ка»), це кни­ги, над­ру­ко­вані в Єв­ро­пі до 1500 ро­ку. Ста­ро­дру­ко­вані ра­ри­те­ти під­ля­га­ють ре­тель­но­му вив­чен­ню.

У на­у­ко­вий обіг одеський «Ча­со­слов» упер­ше увій­шов в остан­ній чвер­ті ХІХ століт­тя – був вклю­че­ний у ка­та­лог Но­во­російсько­го універ­си­те­ту, під­го­тов­ле­ний ка­фед­рою бо­го­слов'я та істо­ри­ко-фі­ло­ло­гіч­ним фа­куль­те­том (Ка­та­лог біб­ліо­те­ки Ім­пе­ра­торсько­го Но­во­російсько­го універ­си­те­ту. Т. 1. Оде­са, 1878–1884. С. 161, № 177). Піз­ні­ше він був ві­до­бра­же­ний у ма­теріа­лах, під­го­тов­ле­них до зве­де­но­го ка­та­ло­гу ін­ку­на­бул біб­ліо­тек Украї­ни (І. Я. Фа­ас. Ін­ку­на­бу­ли Цен­траль­ної на­у­ко­вої біб­ліо­те­ки м. Оде­си. Оде­са, 1927. С. 10–11, № 8).

У 1996–2007 роках у Німеччині, «колисці» книгодрукування, побачив світ зведений каталог ранніх видань кириличного шрифту (у 7 томах), який відображує наявність і склад примірників найбільших зібрань. Відомості про одеський примірник «Часослова» викладені у першому томі цього каталогу (E. L. Nemirovski. Gesamtkatalog der Frühdrucke in kуrillischer Schrift. Baden-Baden, 1996. Band 1. S. 101, № 2.17).

У 1998 ро­ці опис «Ча­со­сло­ва» увій­шов до ка­та­ло­гу ран­ніх ки­ри­лич­них ви­дань Одеської дер­жав­ної на­у­ко­вої біб­ліо­те­ки ім. М. Горько­го (ОННБ) (Ста­ро­пе­чат­ные из­да­ния ки­рил­лов­ско­го шриф­та. XV – пер­вая по­ло­ви­на XVI ст. Одес­са, 1998. С. 14–15, № 1). Особ­ливістю ка­та­ло­гу є най­де­тальні­ший опис при­мір­ни­ків за схе­мою, що дає змо­гу іден­ти­фіку­ва­ти фраг­мен­ти і де­фект­ні ви­дан­ня за на­з­вою, вихід­ни­ми ві­до­мо­стя­ми, кількіс­ни­ми ха­рак­те­ри­сти­ка­ми, еле­мен­та­ми на­бо­ру та ху­дож­ньо­го оформ­лен­ня. До ньо­го до­да­но аль­бом ілюстра­тив­но­го ма­теріа­лу, роз­пи­са­но­го по­ар­ку­ше­во і від­тво­ре­но­го в на­ту­раль­но­му роз­мірі. Ка­та­лог мав по­пит і є за­тре­бу­ва­ним на­разі.

Стародруки кириличного шрифту. XV – перша половина XVI ст. : каталог колекції ОННБ. Одеса, 2021.

У 2021 ро­ці в рам­ках проєк­ту ре­гіо­наль­но­го роз­вит­ку «Му­зей української кни­ги», що ре­алі­зу­вав­ся Одеською об­лас­ною універ­саль­ною на­у­ко­вою біб­ліо­те­кою ім. М. Гру­шевсько­го та Одеською об­лас­ною дер­жав­ною ад­міністра­цією, вий­шло дру­ге, до­пов­не­не ви­дан­ня цьо­го ка­та­ло­гу українською мо­вою, яке та­кож мі­стить ві­до­мо­сті про «Ча­со­слов» (Ста­ро­дру­ки ки­ри­лич­но­го шриф­ту. XV – пер­ша по­ло­ви­на XVI ст. Оде­са, 2021. С. 29–31, № 1). Ка­та­лог вод­но­час є до­від­ко­вим по­сіб­ни­ком для на­у­ко­во­го опи­су­ван­ня та іден­ти­фіка­ції ста­ро­дру­ко­ва­них книг озна­че­но­го періо­ду, які за­з­ви­чай є де­фект­ни­ми при­мір­ни­ка­ми або окре­ми­ми фраг­мен­та­ми.

На по­чат­ку XVI ст. ки­ри­лич­не кни­годру­ку­ван­ня, роз­по­ча­те Швай­польтом Фіо­лем, на­бу­ло сво­го роз­вит­ку в пів­ден­но­слов’янських, а по­тім і в схід­них краї­нах. Ви­ник­нен­ню і діяль­но­сті ран­ніх слов’янських дру­ка­рень, що ви­да­ва­ли свою про­дук­цію ки­ри­лич­ним шриф­том, при­свя­че­но низ­ку мо­но­гра­фій і окре­мих на­у­ко­вих ста­тей. Для більш по­г­ли­б­ле­но­го ознайом­лен­ня з цією те­мою ста­нуть у при­годі  чис­лен­ні дже­ре­ла у фон­ді та на сайті Одеської на­ціо­наль­ної на­у­ко­вої біб­ліо­те­ки.

Зав. відділу рідкісних видань та рукописів ОННБ
Валентина РАЙКО