В Одесі розпочала роботу конференція "ПАМ’ЯТКИ ПИСЕМНОСТІ ТА КУЛЬТУРИ: ВИВЧЕННЯ, ЗБЕРЕЖЕННЯ, ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ"

13 грудня 2023 року в Одеській національній науковій бібліотеці під егідою Міністерство культури та інформаційної політики України розпочала роботу Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Пам’ятки писемності та культури: вивчення, збереження, популяризація».

Професійна спільнота бібліотекарів, архівістів, працівників музейних установ і реставраційних центрів, науковців, освітян України та зарубіжжя, викладачів, аспірантів, книгознавців, культурологів, представників влади та громадських організацій об’єдналася задля обговорення пріоритетних напрямів дослідження та висвітлення успішних практик у справі вивчення, збереження, захисту, популяризації культурної та історичної спадщини; для обміну досвідом вітчизняних і міжнародних експертів з книгознавства, бібліотекознавства та бібліографознавства, архівознавства, музеєзнавства, інформаційної діяльності; висвітлення питань цифрової репрезентації документних пам’яток як важливого аспекту діяльності інституцій культури та пам’яті.

https://odnb.odessa.ua/view_post.php?id=4345

З вітальним словом до учасників конференції звернулася Катерина Орлюк, начальник відділу соціокультурного розвитку регіонів Управління соціокультурного розвитку Міністерства культури та інформаційної політики України. Вона відзначила актуальність заходу та важливість професійної комунікації, що відбувається в непростий час, коли наша країна бореться за свою незалежність і протистоїть масштабній агресії з боку росії. Вона підкреслила, що перед професійним співтовариством стоять серйозні завдання, пов'язані зі збереженням цінних та унікальних книжкових пам’яток, визнаних експертами як стародруки, і цінних видань які підлягають включенню до Державного реєстру національного культурного надбання, а також наголосила на важливісті консолідації професійної спільноти культурних, наукових, освітніх установ України та світу в умовах воєнного часу як дієвого механізму збереження й удоступнення документальної спадщини.

Вона також зазначила, що Міністерство культури та інформаційної політики України працює над створенням електронних реєстрів у сфері культурної спадщини і пріоритетним стає створення Національної електронної бібліотеки, у цій галузі працює коло фахівців і експертів під патронатом Міністерства культури та інформаційної політики України у співпраці з ЮНЕСКО, ІФЛА та УБА.

Пані Катерина також нагадала, що Україна на державному рівні створює різні інструменти підтримки культури, зокрема через Український культурний фонд. УКФ на конкурсних засадах буде продовжувати надання грантової підтримки нашим культурним інституціям через спеціальну програму «Культурна спадщина».

Вітальне слово пані Катерина завершила сподіванням, що ця конференція стане вагомим кроком консолідації зусиль на шляху збереження та популяризації нашої культурної та документальної спадщини, та побажала усім плідної роботи.

Ірина Бірюкова, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України, підкреслила, що сьогодні увага всього світу прикута до України, і в тому числі до об’єктів культурної спадщини, які ми зберігаємо не тільки як спадок українського народу, але і як спадок світової культури. І зустрічами, публікаціями, виступами на конференціях та інших заходах наукової комунікації в Україні та за кордоном ми підкреслюємо, якою глибокою і цінною є ця спадщина, якою важливою вона є для культури всього людства. Вона відзначила: «Ми цінуємо дієву підтримку від нашого Міністерства культури та інформаційної політики та відчуваємо увагу, яку приділяє нам світова спільнота, зокрема ЮНЕСКО та ІФЛА, і величезна кількість інституцій, що підтримують сьогодні запити культури нашої держави».

Пані Ірина від імені колективу Одеської національної наукової бібліотеки та всіх присутніх подякувала учасникам конференції, які приділили час на підготовку доповідей, розкрили досвід своєї роботи, привернули увагу до того чи іншого аспекту, проблем. Це дозволяє нам звірити наші ціннісні орієнтири, адже культурна спадщина є невід’ємною частиною українського спадку, який ми плекаємо разом. І від нашої наполегливості, від упевненості в тому, що ми робимо важливу справу, буде залежати і наш спільний результат.

Вона побажала усім учасникам, усім спікерам натхнення та сили, а також подякувала ЗСУ, які сьогодні дають нам можливість продовжувати нашу справу – робити свій посильний внесок у збереження, розвиток і промоцію нашої наукової спадщини.

На пленарному засіданні виступили:

Галина Ковальчук, директор Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, доктор історичних наук, професор, з доповіддю «ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ (ІСНУВАННЯ?) УКРАЇНСЬКОГО КНИГОЗНАВСТВА ТА КНИЖКОВОГО ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА ПІД ЧАС ВІЙНИ: СУБ’ЄКТИВНИЙ БІБЛІОТЕКОЗНАВЧИЙ ПОГЛЯД», у якій подала стислий аналіз бібліотечної справи в Україні та акцентувала увагу на таких проблемних питаннях, як укладання національного реєстру пам’яток культури, потреба в молодих, але досвідчених кадрах, необхідність формувати у пересічного читача (із залученням інтернет-платформ) культурну пам’ять про славетні сторінки української історії, широко презентувати наші національні цінності.

Наталія Світла, директор Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного; Галина Войцехівська, заступник директора Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г. Заболотного з доповіддю «БІБЛІОТЕЧНИЙ ФОНД – СКАРБНИЦЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ», в якій розповіли про унікальне зібрання української вишивки Г. В. Мороз, яке зберігається у фонді бібліотеки.

Наталія Залєток, завідувач відділу архівознавства Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, доктор історичних наук, старший дослідник; Євгенія Чорноморець, старший науковий співробітник відділу архівознавства Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, кандидат філософських наук, з доповіддю «УЧАСТЬ В АРХІВНИХ ПРОЄКТАХ ЄС ЯК ЗАСІБ ПОШИРЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО УКРАЇНСЬКУ КУЛЬТУРУ В ЄВРОПІ», в якій охарактеризувала два значних цифрових проєкти ЄС, що стосуються архівної галузі, приєднання до них сприяло б поглибленню культурної інтеграції України у європейське співтовариство та, водночас, ознайомленню європейської громадськості з культурою України.

Інета Вайводе, менеджер проєктів у Центрі досліджень та інтерпретації, відділ спеціальних колекцій; Mg.Art. Національна бібліотека Латвії, з доповіддю «ВІДКРИВАЮЧИ РІЗНОМАНІТНІ НАРРАТИВИ: СПАДЩИНА РИЗЬКОГО ПЕРШОДРУКАРЯ НА ВИСТАВКАХ У НАЦІОНАЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ ЛАТВІЇ ТА МУЗЕЇ ПЛАНІН МОРЕУС». Вона розповіла про п’ятирічну програму, ініційовану Національною бібліотекою Латвії у 2021 році під назвою «500 років латиської книги». Програму присвячено 500-річчю: досліджується стійкість поширення латиської писемності та друкованого слова. Кожна щорічна тема розкривається на різноманітних заходах та у публікаціях, підкреслюючи різноманітні формати для ефективного поширення знань.

Ігор Лосієвський, завідувач науково-дослідного відділу документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка, доктор філологічних наук, професор, з доповіддю «РЕКОНСТРУКЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ПРИВАТНИХ ЗІБРАНЬ XVIII ст. (НА ПРИКЛАДІ КНИЖКОВОЇ КОЛЕКЦІЇ КВІТОК У ХДНБ)», у якій розкрив особливості роботи з приватними зібраннями які зберігаються у фонді Харківської державної наукової бібліотека імені В. Г. Короленка на прикладі приватної колекції родини Квіток.

Сьогоднішній захід з професійної комунікації успішно стартував і об’єднав зусилля українських та міжнародних учасників з метою збереження та популяризації культурної спадщини.

Дивіться також:

Репортаж Телеканалу ГРАД від 13.12.2023