Круглий стіл «Краєзнавство як чинник національно-патріотичного виховання: досвід культурних та освітніх інституцій»

kruglij-stil.jpg

З нагоди Всеукраїнського дня краєзнавства 1 червня 2023 року в Одеській національній науковій бібліотеці під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України відбувся круглий стіл «Краєзнавство як чинник національно-патріотичного виховання: досвід культурних та освітніх інституцій». Співорганізаторами круглого столу стали Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті та Одеська обласна організація Національної спілки краєзнавців України.

До участі в роботі круглого столу долучилися близько 100 осіб онлайн на платформі ZOOM та наживо у відділі краєзнавства «Одесика». Обговорення важливих питань формування національної самоідентичності та місця краєзнавства у національно-патріотичному вихованні об’єднало провідних фахівців бібліотек, музеїв, науковців, освітян, представників профільного департаменту Одеської обласної державної адміністрації, громадських організацій.

Мета круглого столу консолідація зусиль науковців і практиків у розв'язанні актуальних питань національно-патріотичного виховання, обговорення теоретичних і практичних аспектів участі освітніх та культурних інституцій у реалізації політики пам’яті в Україні; обмін досвідом та визначення сучасних підходів до проведення освітньо-виховних, інформаційних та соціокультурних заходів національно-патріотичного спрямування, перспектив розвитку національно-патріотичного виховання в сучасних умовах.

2.jpg

З вітальним словом до учасників круглого стола звернулася генеральний директор ОННБ Ірина Бірюкова. Вона відзначила актуальність проблематики круглого столу, що зумовлено реаліями сьогодення, підкресливши, що бібліотеки як інституції пам’яті виконують важливу роль у розвитку інформаційної та мовної культури суспільства, здійсненні національно-патріотичного виховання, у формуванні стійкого інтересу до вивчення та розуміння національної історії та культури, становленні соціально компетентної, інформаційно грамотної особистості з високою національною свідомістю ,готової до активної участі у житті держави.

Надійним фундаментом соціокультурної діяльності книгозбірень є бібліотечне краєзнавство, яке є безцінною скарбницею історичного досвіду багатьох поколінь. Воно є своєрідним містком, що здійснює єднання і спадкоємність поколінь. В умовах збройної та інформаційної агресії з боку рф роль краєзнавчих досліджень набуває нового значення, а бібліотечне краєзнавство стає дієвим засобом патріотичного виховання. Виділяючи краєзнавчий напрям, Одеська національна наукова бібліотека ставить цілком конкретні завдання: сприяти відродженню національної пам’яті та традицій, популяризувати знання про рідний край серед широкого кола громадян, тим самим впливаючи на зростання духовної культури суспільства і на розвиток Української держави.

3.jpg

В`ячеслав Кушнір, голова правління Одеської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор, декан факультету історії та філософії ОНУ ім. І. І. Мечникова, вітаючи учасників круглого столу, говорив про на вікові традиції та внесок краєзнавства у розвиток історичної науки. В’ячеслав Григорович наголосив на важливості того, що історичним краєзнавством займаються не лише професійні історики, а й досить успішно, представники інших галузей науки, які висвітлюють специфічні сфери діяльності суспільства. Із цього розмаїття формується цілісне уявлення про історію міста, регіону в цілому. Він побажав усім учасникам зібрання плідної роботи, творчого діалогу, професійної взаємодії та натхнення для нових здобутків.

4.jpg

Учасників круглого столу також привітала головний спеціаліст Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Уляна Громович. Вона зазначила, що в реаліях сьогодення українське суспільство потребує правдивого висвітлення минулого. Завданням нашого часу є популяризація історичного минулого українського народу, подолання історичних міфів та боротьба з фальсифікацією історії України. Виникає необхідність застосування нових підходів до патріотичного виховання, значна роль в якому наледить краєзнавству. Інформаційні продукти Південного міжрегіонального відділу УІНП мають важливе значення для організації всебічного вивчення та популяризації української історії.

Із доповіддю «Одеське краєзнавство та буремні роки визвольних змагань 1917-1920 рр.» виступив доктор історичних наук, професор кафедри історії України Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського, голова наукової історично-краєзнавчої секції Одеського будинку вчених «Одесика» Віктор Савченко. На його думку, все, що відбувається зараз, українці уже проходили в 1917-1920 рр. – «ті ж самі вороги, ті ж самі проблеми, боротьба за незалежність, необхідність консолідації». За словами Віктора Анатолійовича, у Радянському Союзі тема визвольних змагань 1917–1920 рр. була напівзасекречена та зазнала суттєвої фальсифікації. Після відновлення незалежності України у 1991 р. почала формуватися «нова історія» визвольних змагань в Одесі. Значну лепту в це вніс краєзнавчий альманах «Південний-Захід. Одесика» (почав виходити у 2006 р.), у якому є підрозділ «Край в епоху диктатур», де публікуються статті переважно про ті буремні роки. Навколо цього журналу сформувалася ціла плеяда краєзнавців та істориків. Науковець зазначив, що його книга «Одеса в епоху війн і революцій» – перша і єдина на сьогоднішній день загальна праця, що висвітлює період 1917-1920 рр., адже інші видання за темою — спеціалізовані. Нове прочитання та рецепція тих подій будувалася автором, зокрема, і на матеріалах, які зберігалися у спецфондах ОННБ.

Доктор історичних наук, професор кафедри історії України ОНУ ім. І. І. Мечникова, провідний бібліограф відділу краєзнавства «Одесика» Одеської національної наукової бібліотеки Олександр Музичко виступив із доповіддю «Деколонізація краєзнавства в Україні: досвід ХХ ст. та сучасне завдання», у якій окреслив шлях розвитку краєзнавства під кутом зору деколонізації. Він зазначив, що коли ми говоримо про краєзнавство, то дуже важливо пам'ятати, що йдеться не тільки про історію. Краєзнавство – це базова річ, яка визначає збалансоване співвідношення загального і місцевого. Впродовж багатьох років ХІХ і ХХ ст., у нас цей баланс був страшенно порушений. На його думку, краєзнавство в Україні було заангажоване – досліджувалися побудова комунізму, імперська політика, діяльність людей, вшанованих у назвах міст і вулиць, хоча вони будували не нашу ідентичність. Це і є «колоніалізм». «Безумовно, українці в більшості мали колоніальну свідомість. Весь розвиток українського краєзнавства у ХІХ і ХХ ст. був складним поєднанням імперської, червоно-імперської практики постійного  розмивання української ідентичності і намагання українських діячів якось цьому протистояти». На думку науковця, потрібно уникати дріб'язкової сепарації наших міст, т.зв. регіоналізму (ліки від цього — соборність), та не боятися робити переоцінку своєї історії, в т.ч краєзнавства. Олександр Євгенович впевнений, що «деколонізаційний процес буде довгим і складним, але ми все це подолаємо».

Досвід національно-патріотичного виховання на базі краєзнавчої діяльності ООУНБ ім. М. Грушевського висвітлила її провідний бібліотекар Катерина Черненко у доповіді «Українське краєзнавство як ключ до національно-патріотичної самосвідомості». Зокрема, вона розповіла про видавничу діяльність відділу краєзнавства і бібліографії, який випускає «Календар знаменних і пам'ятних дат» та універсальний науково-бібліографічний покажчик-щорічник «Література про Одеську область» (видається з 1958 р.); охарактеризувала бібліотечний блог «Одеський краєзнавець», у якому від початку повномасштабного вторгнення представляється хроніка війни; окреслила основні напрями культурно-просвітницької роботи ООУНБ ім. М. Грушевського (виставки, співпраця з науковими установами, участь у фестивалях, науковий проєкт «Історія України очима молодих науковців», презентації краєзнавчо-дослідницьких книг, розмовний клуб у рамках безкоштовних курсів української мови, різноманітні національно-патріотичні заходи).

Про краєзнавство як аспект позашкільної освіти Одещини та ресурс з питань утвердження української національної ідентичності серед дітей та молоді розповіла завідувач сектору позашкільної освіти, виховної роботи та молодіжної політики Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, доктор філософії у галузі освітні/педагогічні науки Зоя Дмитрук. Вона звернула увагу слухачів на «Закон про основні засади у сфері  утвердження української національної ідентичності» (набув чинності в січні 2023 р.), у якому прописано три напрями: військово-патріотичне виховання, національно-патріотичне виховання і громадянська освіта. Пані Зоя зазначила, що методично питаннями щодо патріотичного виховання опікується «Одеський обласний гуманітарний центр позашкільної освіти та виховної роботи». Плідно працює із молоддю і «Одеський обласний центр патріотичного виховання та організації дозвілля дітей та молоді». Крім цього, в області функціонує 98 закладів позашкільної освіти, саме на них покладено завдання організовувати  національно-патріотичне виховання в громадах, у т.ч. у краєзнавчому напрямі. Зоя Дмитрук детально висвітлила стратегію популяризації та розвитку музейної справи, що має значний вплив на краєзнавчі процеси в освітній сфері. За її словами, наразі зареєстровано 120 музеїв при закладах освіти, з них 11 — суто краєзнавчого напряму. Ще у листопаді 2022 р. фахівці сектору запропонували і розробили стратегію перетворення їх на живі осередки виховання молоді. Доповідачка розповіла також про діяльність «Одеської обласної школи виховників джур» – про систему заходів спрямованих на підвищення кваліфікації, знань та навиків педагогічних працівників, дотичних до здійснення національно-патріотичного виховання. Під цю організацію було розроблено регіональну освітню програму: вона оприлюднена на сайті ГО «Чорноморське гайдамацьке з'єднання». Крім цього, досить новим явищем є створення молодіжних центрів у громадах Одеської області. За наведеними даними, сьогодні функціонує 11 таких центрів, 9 із них – створено у період воєнного стану. У своїй доповіді пані Зоя наголосила на своїй відкритості до співпраці та пропозицій. Вона надала посилання на телеграм канал Сектору позашкільної освіти, виховної роботи та молодіжної політики Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, де можна слідкувати за роботою сектору та куди можна звернутися з питань співпраці.

Про краєзнавчі проєкти Одеської обласної бібліотеки для юнацтва розповіла заступник директора з бібліотечної роботи Лариса Маленко. Вона зазначила, що знайомство із звичаями та історією нашого багатонаціонального краю є одним із пріоритетних напрямів діяльності бібліотеки. Фахівці Одеської обласної бібліотеки для юнацтва створили та презентували різноманітні електронні бібліографічні матеріали. Це інтерактивна виставка «Край, мій рідний край», серія бібліографічних та вебліографічних видань («Одеса в творчій долі українських письменників», «Легенди і бувальщина одеських двориків», «Історія міст і сіл Одеського краю», «Міфи та легенди Одеси»), ретроспективна презентація обласних бібліотечних конкурсів та акцій «Моя Одещина» (до річниці утворення Одеської області) та ін. Підготовлено та розміщено на сайті інтерактивні вікторини краєзнавчої тематики. Було створено інтерактивну карту Одещини, яка знайомить користувачів та відвідувачів сайту бібліотеки з літераторами краю. Започатковано також відеопроєкт «Одеса літературна», у рамках якого вийшло вже три відео: електронні бібліографічні відеоогляди «Володимир Рутківський — творець іншої реальності», «Вітаю, Анно!» (присвячений творчості Анни Яблонської) та фільм-презентація творчості Ганни Костенко «Все ще буде, все…». Більше десяти років поспіль бібліотекарі Одеської обласної бібліотеки для юнацтва знайомлять юних читачів із українськими традиціями: регулярно проводяться «Андріївські вечорниці», майстер-класи з розпису традиційних українських писанок, було проведено лекцію «Старожитні українські святкові страви» та ін. На базі бібліотеки у співпраці із одеськими науковцями читається цикл лекцій, присвячених історії Одеси. Після початку повномасштабного вторгнення у бібліотеці з'явилося багато нових читачів-ВПО. В рамках їх знайомства із містом відбулася зустріч  «Крокуючи Одесою» разом із екскурсоводом Т. Шершун. У травні 2023 р. відбулася екскурсія з дітьми на Куяльницький лиман. Вона супроводжувалась інформацією із книжок Д. Жданова «История Куяльницкого курорта» та О. Бабіча  «Путівник по Одесі».

Про роботу Одеського обласного центру патріотичного виховання та організації дозвілля дітей та молоді під час повномасштабного вторгнення розповіла його директор Наталія Михайленко.  Вона звернула увагу слухачів на ряд заходів, організованих та підтриманих центром. Серед них: лекція про взаємодію ЗСУ та поліції, семінари з тактичної медицини та ножового бою, зустрічі учнів закладів освіти з учасниками російсько-української війни, «Поетичні читання» відомих українських поетів, Мегамарш у вишиванках, «Одеська обласна школа виховників джур», допомога у проведенні Всеукраїнської військово-патріотичної дитячо-юнацької гри «Сокіл» («Джура») на Одещині, всеукраїнська акція «Ланцюг єднання», цикл лекцій «Революція гідності. Розповідь очевидця», цикл історичних лекцій в ООНУБ ім. М. Грушевського та ін. Основними завданнями Одеського обласного центру патріотичного виховання та організації дозвілля дітей та молоді є: підвищення рівня громадянської компетентності молоді, утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України; підвищення рівня зацікавленості та обізнаності молоді щодо духовно-культурної спадщини України та рідного краю; удосконалення системи військово-патріотичного виховання дітей та молоді, у тому числі підвищення теоретичних та практичних знань, умінь та навичок молодих людей щодо засад військової культури; підвищення особистої відповідальності громадян щодо виконання військового обов’язку, набуття дітьми та молоддю області первинних знань та навичок з першої медичної допомоги та військово-тактичної медицини, профілактика правопорушень, негативних явищ у суспільстві.

Директор Всеукраїнського центру болгарської культури Дмитро Терзі виступив із доповіддю «Болгари у соціокультурному просторі Одещини: досвід роботи болгарської недільної школи Всеукраїнського центру болгарської культури». За його словами, наразі тільки в Одесі проживає 50-60 тис. болгар. З відновленням незалежності України у 1991 р. з'явилися нові програми вивчення національними меншинами рідної мови в школах. За громадської ініціативи було створена Асоціація болгар України, з'явилися болгарські ЗМІ та центри культури. На території України діє п`ять болгарських центрів. На жаль, годин, виділених державною програмою для вивчення болгарської мови в школах, було замало, тому було сформовано болгарські недільні школи, які відкривалися по всій Україні. В Одесі нині працює три недільні школи, які субсидіює Болгарія (за спеціальними програмами). Забезпечення шкіл підручниками болгарської мови було вирішене їх виданням за підтримки МОН України. Під час виступу Дмитро Федорович подарував ОННБ кілька примірників підручників болгарської мови. Учні недільних шкіл активно долучаються до всіх заходів центру. Велике значення приділяється підримці традицій болгарського національного костюму. Дмитро Терзі також розповів про те, що фахівці центру збирають матеріали про болгар, загиблих у російсько-українській війні.

Кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних наук Одеського національного медичного університету Тетяна Подкупко представила увазі слухачів доповідь «Національно-патріотичне виховання через вивчення родинних Великодніх традицій (з досвіду роботи кафедри суспільних наук ОНМедУ)». Вона зазначила, що здобувачі ОНМедУ останні два роки виявляють підвищений інтерес до вивчення суспільних дисциплін і предметів патріотичного циклу. Оскільки ці курси є елективними (вибірковими), то можливо простежити чітку тенденцію зростання зацікавленості у вивченні історії та культури України. Уже кілька років поспіль майбутні лікарі у рамках вибіркової освітньої дисципліни вивчають Великодні традиції. Викладачі ініціюють та проводять майстер-класи, на яких студенти знайомляться із історією писанки та з орнаменталістикою. Вагому частину цього освітнього циклу присвячено випіканню обрядового великоднього хліба – паски. Таким чином студенти залучаються до родинних традицій та дізнаються нове про українську культуру.

Заступник директора Одеського історико-краєзнавчого музею Юрій Слюсар виступив із доповіддю «Краєзнавство в одеському музеї: теорія і практика, історія і сучасність». Він зробив екскурс в історію краєзнавства, розкрив позитивні та негативні явища у його розвитку. Більш детально зосередив увагу на структурі краєзнавчих музеїв. З точки зору краєзнавства ідеальним є музей  районний (до адміністративно-територіальної реформи, коли райони були укрупнено) або населеного пункту. Ці музеї є осередками краєзнавства, саме навколо них краєзнавці гуртуються. Із відновленням незалежності України Одеський історико-краєзнавчий музей постав як методичний центр для таких локальних музеїв. На думку доповідача, початок ХХІ ст. став для ОІКМ своєрідним продовженням традицій, започаткованих ще Одеською комісією краєзнавства при ВУАН. У 2005 р. було започатковано «Вісник Одеського історико-краєзнавчого музею» та відновлено музей «Степова Україна», який відіграє одну з ключових ролей у національно-патріотичному вихованні молоді. Головне завдання, яке  стоїть перед Одеським історико-краєзнавчим музеєм — зробити діяльність музеїв складовою частиною національно-патріотичного виховання людей різного віку та побудувати експозиції за новими принципами, щоб вона відповідала настроям та ідеології суспільства. Все це можна реалізувати лише з поглибленням зв'язків між різними інституціями та організаціями.

Темою доповіді завідувача відділу краєзнавства «Одесика» Одеської національної наукової бібліотеки Євгенії Бережок було «Краєзнавство як складова соціокультурної діяльності ОННБ і вагомий чинник національно-патріотичного виховання». ОННБ здійснює велику кількість краєзнавчих культурно-просвітницьких проєктів, спрямованих на формування у громадян правової культури, ціннісного ставлення до держави, суспільства, духовної і культурної спадщини. Пандемія COVID 19 і повномасштабне вторгнення РФ в Україну внесли свої корективи у форму та зміст культурно-просвітницьких проєктів бібліотеки. До довгострокових краєзнавчих соціокультурних проєктів відносяться «Шевченківські читання», перше повідомлення про проведення яких відноситься ще до 1951 р., а з 1999 р. ця традиція була відновлена на щорічній основі. Учасниками читань є провідні науковці, митці, краєзнавці. Чільне місце серед краєзнавчих соціокультурних заходів ОННБ посідає виставка-форум «Українська книга на Одещині». Незважаючи на те, що основною метою виставки-форуму є популяризація української книги, у рамках її заходів проводиться чимало акцій краєзнавчого напряму. Крім цього, ОННБ долучилася до руху поширення української мови. Так у квітні 2023 р. на базі бібліотеки відкрилася мовно-літературна вітальня «Дивослово», метою якої є вивчення і підвищення рівня української мови. Заняття клубу на благодійній основі веде мовознавець, письменниця та культуролог Тетяна Ананченко, яка на прикладі культурного життя Одеси минулих століть та сучасності навчає правильно і милозвучно говорити українською. Важливий напрям у просвітницькій діяльності бібліотек, та ОННБ зокрема, — відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України. Саме цьому присвячені лекції доктора історичних наук, професора кафедри історії України ОНУ ім. І. І. Мечникова Олександра Музичка, які з лютого 2023 р. проходять на базі ОННБ у змішаному форматі (онлайн та наживо).  У соціокультурній діяльності ОННБ, велику увагу приділяє висвітленню екологічних проблем Південного регіону. Ще у 1964 р. за рішенням Колегії Міністерства культури УРСР книгозбірня стала інформаційним та методичним центром для бібліотек України за природничо-науковим профілем. До краєзнавчих баз даних власної генерації відноситься інформаційно-пошукова система «Артефакт». Це повнотекстова краєзнавча база даних публікацій одеських та українських ЗМІ, поєднаних у тематичні колекції. На офіційному сайті ОННБ до послуг користувачів представлено «Електронну бібліотеку», яка містить електронні та повнотекстові копії видань, підготовлені співробітниками ОННБ. Є. Бережок також розповіла про два великих проєкти з діджіталізації унікальних фондів книгозбірні (у т.ч. краєзнавчих) — проєкт «Скарби України: цифрова колекція книжкових памяток у фонді ОННБ» та онлайн-ресурс «Старовинна гравюра».

Завідувач відділу краєзнавства КЗ «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара» Оксана Токовило представила доповідь «Краєзнавча робота бібліотек: досвід Польщі для України». У зв'язку з повномасштабною війною пані Оксана була змушена виїхати до Польщі, де познайомилась із досвідом краєзнавчої роботи публічних бібліотек міста Познань (Бібліотека Рачинських та Воєводська публічна бібліотека, яка поєднана із Центром анімації культури в Познані). Бібліотека Рачинських є головною в місті. Її урочисте відкриття відбулось у 1829 р. Під час Другої світової війни вона сильно постраждала (близько 90% фонду було спалено). Робота була відновлена лише у 1951 р. Тепер книгозбірня має близько 30 філій. Спостерігаючи за краєзнавчою роботою цієї бібліотеки, пані Оксана помітила, що вона виконує значно менше бібліографічної роботи, ніж українські бібліотеки, а відділ краєзнавства не виділений окремо у структурі. Серед форм краєзнавчої роботи Бібліотеки Рачинських: краєзнавчі розвідки (не представлені вільно у повному обсязі: їх треба придбати); створення цифрової колекції видань Великопольського воєводства; проведення лекцій в кімнатах-музеях, які є філіями бібліотеки; презентації книг з історії міста Познань та Великопольського воєводства; організація заходів, зустрічі з письменниками, акторами, художниками, фотографами краю; пішохідні екскурсії; зустрічі у Традиційному дискусійному клубі, під час яких учасники знайомляться з польськими традиціям, їх регіональним розмаїттям та сучасними видозмінами. О. Токовило також розповіла про заходи, спрямовані на підтримку України у бібліотеках Познані.

У рамках круглого столу було заслухано 14 доповідей провідних фахівців бібліотек, музеїв, науковців, освітян, представників профільного департаменту Одеської обласної державної адміністрації, громадських організацій. У доповідях учасники круглого столу торкнулися теоретичних аспектів краєзнавства, поділилися досвідом використання  краєзнавчої роботи своїх установ у національно-патріотичному вихованні та висловили побажання налагоджувати подальшу співпрацю культурних і освітніх інституцій. Ця взаємодія є дієвим внеском у спільну боротьбу за збереження права на національне самовизначення та власну культуру, українського народу, від чого безпосередньо залежить майбутнє незалежної України і добробут її громадян.


Створено: 02.06.2023
Оновлено: 22.06.2023
Переглядів: 691




© 2023 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.