Цивілізаційний вибір України на сторінках журналів з фонду ОННБ

3-1-1.jpg

Сучасні суспільні та геополітичні обставини спонукають до вивчення проблем історичної пам’яті та історичних коренів української спільноти, а разом з тим її цивілізаційного вибору та соціокультурних особливостей. Російсько-українська війна, що похитнула світову систему безпеки, гостро вказує на необхідність осмислення та аналіз геополітичних стратегій, які їй передували, і спонукає до обговорення стратегій подальшого геополітичного реваншу. Пропонуємо нові номери журналів з фонду ОННБ, що публікують результати наукових досліджень, ґрунтованих на поважній джерельній базі. Тематика охоплює як масштабні суспільні процеси і явища, так і розкриває різноманітні аспекти мікроісторії, роль, запити і життєві шляхи окремих людей як учасників соціокультурного процесу.

1-1.jpg

ВІСНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
Щомісячний загальнонауковий журнал
Скорочена назва: Вісник НАН України
ISSN 1027-3239 XVIII 7120
Найсвіжіший випуск № 3, 2023

Видання широко висвітлює діяльність НАН України, основні проблеми організації та координації фундаментальних і прикладних наукових досліджень, актуальні питання розвитку науки та інноваційної діяльності, сучасний стан та перспективи досліджень з найважливіших галузей природничих, технічних і суспільних наук як в Україні, так і в світі, повідомляє про досягнення наукових колективів та окремих учених.

1-2.jpg

ГРАНІ
Науково-теоретичний альманах
ISSN 2077-1800 XVIII 33551
Періодичність виходу номерів з 2022 року – 6 разів на рік.
Найсвіжіший випуск № 25 (6), 2022

Науково-теоретичний альманах «Грані» заснований Дніпропетровським національним університетом імені Олеся Гончара; Дніпропетровським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України; ГО «Центр соціально-політичних досліджень» у вересні 1998 року.
Тематична спрямованість: соціологія, філософія, політологія та історія.
Альманах «Грані» індексується в міжнародних наукометричних базах.

1-4.jpg

УКРАЇНОЗНАВСТВО
Науковий журнал
ISSN 2413-7065 XVIII 35543
4 випуски на рік
Найсвіжіший випуск № 4 (85), 2022

«Українознавство» – академічний журнал, створений для публікації досліджень, присвячених маловивченим проблемам історії та теорії українознавства, культури, освіти і науки України. Журнал «Українознавство» розрахований на працівників освіти, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів, професійних вчених і всіх, хто зацікавлений в українознавчих дослідженнях.
Журнал індексується у вітчизняних і міжнародних базах даних.

1-5.jpg

УКРАЇНСЬКИЙ ЖУРНАЛ ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ
Науково-практичний журнал
Української військово-медичної академії
ISSN 2708-6615 XVIII 34970
Періодичність:
4 рази на рік
Найсвіжіший випуск Т. 3, № 4, 2022

На шпальтах журналу обговорюється широке коло питань теоретичного, практичного та методологічного характеру з питань розвитку військової медицини в Україні.

1-6.jpg

УКРАЇНСЬКИЙ СОЦІУМ
Науковий журнал
ISSN 1681-116Х XVIII 36661
Періодичність:
4 рази на рік
Найсвіжіший випуск № 4 (83), 2022

Науковий журнал з економічних і соціологічних наук.
Публікує дослідження розвитку соціальних інститутів і соціальної структури, комплексний аналіз процесів трансформації усіх сфер суспільного життя, наукове вивчення взаємодії та взаємовпливу соціальних, економічних і політичних процесів, роль цінностей (у тому числі економічних, роботи, демократії), вивчення розвитку ринкових форм господарювання та конкуренції, розгляд актуальних аспектів інноваційного розвитку, моніторинг сприйняття населенням соціально-економічних процесів, рівня довіри суспільним інститутам, громадської та економічної активності.
Цільова аудиторія
Науковці, спеціалісти у галузі соціології, економіки, соціальної психології, управління та політичних наук, працівники науково-дослідних установ, викладачі закладів вищої освіти, аспіранти, студенти, соціальні та молодіжні працівники, народні депутати, державні службовці. Журнал «Український соціум» індексується в вітчизняних і міжнародних баз даних.

1-3.jpg


СТРАТЕГІЧНА ПАНОРАМА
Науковий журнал
ISSN 2616-9460 XVIII 35965
Періодичність виходу номерів з 2022 року – 6 разів на рік.

Науковий журнал Національного інституту стратегічних досліджень. Видання публікує результати наукових досліджень з проблемних питань національної безпеки держави, міжнародних відносин. Розраховано на широке коло вітчизняних і зарубіжних фахівців з цієї тематики.

Стратегічна панорама – 2022. Спецвипуск. Гібридна війна і демократичний мир: що означає нова фаза російського наступу для України і Європи та як із ним упоратися. – 136 с. – Укр., англ.

Зміст

James Sherr
The Dangers of an Undefeated Russia = Небезпеки непереможеної Росії. - англ. мов. С. 5-11

Анотація: Джеймс Шерр, офіцер Ордену Британської Імперії, підкреслює важливість правильності розуміння очікувань, суджень і побоювань усіх сторін, залучених у збройний конфлікт. Автор подає огляд хибних уявлень, які Росія, Україна та Захід мали одне про одного до 24 лютого, та виокремлює три аксіоми, крізь призму яких, на його думку, варто аналізувати ставки та ризики цієї війни. Наведено п’ять аргументів, що охоплюють аспекти геополітики, економіки та безпеки, з метою доведення того, чому не завдання поразки Росії коштуватиме Україні та Заходу більше, ніж рішучість Заходу зробити все необхідне, аби забезпечити перемогу України. Автор доходить висновку: якщо Захід, усвідомлюючи невідкладність моменту, не позбавиться своєї нерішучості, то Сполучені Штати та їхні європейські союзники постануть перед вибором іншого характеру – пряме зіткнення з Росією або втрата України.

Парахонський, Борис Олександрович, Яворська, Галина Михайлівна
Породження війни з безсилля миру: смислова логіка війни С. 12-24

Анотація: У часи війни теоретичні проблеми сутності війни та миру набувають практичного виміру. Досвід російсько-української війни, яка стала ключовим чинником змін системи міжнародної безпеки, вимагає осмислення. Повномасштабне неспровоковане вторгнення РФ в Україну, а також подальший розвиток конфлікту різко повернули уявлення міжнародної спільноти про стабільність миру у Європі. Війна спонукала до перегляду природи сучасних конфліктів. Припущення про зменшення ваги традиційних засобів ведення війни виявилися передчасними. Водночас некінетичні воєнні інструменти, зокрема когнітивні, зберігають свою вагу. Визначення смислової логіки війни і миру як співвідносних понять, розглянутих в єдиному концептуальному просторі. Базовим концептом у цьому співвідношенні є війна, а мир – її конвенційний наслідок. Аналіз дискурсивної реалізації обох концептів дозволяє спроєктувати їх на політичні процеси й визначити статус війни і миру як реальності. Окрему увагу приділено владі дискурсу.
У підсумку автори пропонують проєкт Української стратегії миру.

Лоссовський, Ігор Євгенович, Приходько, Ірина
Epistemological Aspects of the Russia-Ukraine Modern War = Епістемологічні аспекти сучасної російсько-української війни. - англ. мов.
С. 25-34

Анотація: Викладено думки про політичну природу, причину, мотивацію сторін і саму суть російсько-української гібридної війни 2014-2022 рр. Розглянуто ідеологічні передумови, причини та поточні наслідки російської збройної агресії проти України, а також еволюцію формування політичної та безпекової доктрин правлячого режиму Росії: від квазіліберальних поглядів до експансіоністської концепції «відновлення історичної Росії» та виправдання агресивної війни проти України. Теоретичні основи дослідження політичної природи, сутності та причин, а також особливості цієї війни базуються на положеннях класичної військової теорії та їх подальшому розвиткові. Ці засадничі ідеї набувають нової актуальності в контексті гібридної війни, де одночасно наявні елементи військового протистояння, характерні для війни третього покоління, та фактори, пов’язані з новим типом війни шостого покоління. Висновки зроблені на основі аналізу низки концептуальних документів РФ за останні п’ятнадцять років.

Сидорук, Тетяна Віталіївна, Павлюк, Віктор Володимирович
Розширення НАТО як фальшивий привід для виправдання війни Росії проти України.
С. 35-44

Анотація: У статті йдеться про дискусію щодо походження сучасної російської агресії та мілітаризму, яка розгорнулася між тими, хто звинувачує НАТО у невиправданому втручанні у російську «сферу впливу», і тими, хто розглядає войовничу антизахідність Путіна як наслідок його потреби консолідувати й легітимізувати внутрішню владу. Автори доводять, що внутрішні чинники були набагато важливішими. Розвиток партнерства України з НАТО та перспективи подальшого розширення Альянсу стали лише фальшивим приводом для виправдання повномасштабного наступу Росії на Україну. Справжній страх Путіна – не НАТО, а поява успішних, демократичних, орієнтованих на Захід країн, зокрема України, уздовж кордонів Росії. Такі країни він розглядає як загрозу зміни режиму в самій РФ. Невиправдано звинувачувати Альянс за бажання Путіна знищити Україну як незалежну державу або готовність російського диктатора вбивати мирних українців. Однак програшною була політика НАТО, згідно з якою Україна та Грузія після Бухарестського саміту 2008 р. вважалися на шляху до членства в Альянсі, а насправді питання про їх інтеграцію залишалось у «підвішеному стані». Росія, ймовірно, прийняла це як вікно можливостей, щоб змінити ситуацію на свою користь, доки ці держави не мають «страхового полісу» НАТО.

Резнікова, Ольга Олександрівна
Стратегічний аналіз безпекового середовища України. С. 45-53

Анотація: У статті представлено результати стратегічного аналізу безпекового середовища України, проведеного на основі SWOT-аналізу. Досліджено стан безпекового середовища, сформованого напередодні широкомасштабної війни, розпочатої РФ проти України в лютому 2022 р., а також зміни, яких воно зазнало після цього. Спрогнозовано тенденції розвитку безпекового середовища України у післявоєнний період. Визначено джерела основних загроз національній безпеці України, а також уразливості, переваги й можливості розвитку держави та суспільства у нових умовах. Подано прогноз щодо трансформації джерел основних загроз національній безпеці України в післявоєнний період. Аргументовано твердження, що своєчасне виявлення наявних і прогнозованих загроз національній безпеці, уразливостей і переваг держави та суспільства, а також можливостей посилення захисту національних інтересів в умовах певної безпекової ситуації та урахування тенденцій розвитку безпекового середовища є підґрунтям визначення стратегічних цілей і пріоритетів державної політики у сфері забезпечення національної безпеки. За результатами проведеного дослідження встановлено, що основним стратегічним орієнтиром України у сфері забезпечення національної безпеки України в післявоєнний період будуть такі напрями державної політики, як підвищення рівня обороноздатності та готовності до реагування на кризові ситуації, отримання зовнішніх безпекових гарантій поза межами НАТО, розвиток двосторонніх відносин із стратегічними партнерами, відновлення економічного та людського потенціалу України, підвищення ефективності державного управління тощо.

Суходоля, Олександр Михайлович
Російська енергетична політика як інструмент гібридного руйнування демократичного світу. С. 54-71

Анотація: У руках авторитарних гравців, які використовують у своїх інтересах засадничі принципи ліберальної демократії, потенціал енергетики може ефективно руйнувати демократичні та ринкові форми організації життєдіяльності суспільств. Росія удосконалила набір способів впливу й інструментів практичної реалізації своїх інтересів на енергетику ЄС, стовідсотково використовуючи енергетику для досягнення своїх зовнішньополітичних цілей. Найефективнішим способом для цього стало залучення істеблішменту країн ЄС до реалізації проєктів енергетичної співпраці з РФ. Готовність лобіювати інтереси Росії забезпечено, зокрема, особливими умовами контрактів на постачання, допуском компаній окремих країн до видобування енергоресурсів на території Росії, працевлаштуванням посадовців окремих країн у російських енергетичних компаніях. Застосування енергетичної зброї фактично нейтралізує спроможність країн ліберальної демократії протидіяти агресивній поведінці авторитарних постачальників енергоресурсів, а за певних умов окремі країни стають неформалізованими союзниками авторитарних лідерів. Формалізувати оцінку рівня впливу постачальників енергоресурсів на спроможність лідерів країн-споживачів протидіяти тиску можливо за певними індикаторами. Така формалізація дозволяє обґрунтовано підходити до оцінювання рівня енергетичної та загалом національної безпеки країни внаслідок впливу зовнішніх загроз, зокрема залежності від зовнішнього постачальника.

Бакальчук, Владислава Олегівна
Культурний геноцид як складова частина міжнародного злочину РФ в Україні. С. 72-79

Анотація: Відповідно до концепції культурного геноциду Рафаеля Лемкіна проаналізовано акти знищення РФ культури та ідентичності Українського народу. Окреслено етапи здійснення актів культурного геноциду до і під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Наведено концептуальні зв’язки між культурним і фізичним/біологічним знищенням української нації. Акти культурного геноциду, котрі РФ здійснює в Україні, розглядаються як системні кроки щодо знищення національної культури та ідентичності Українського народу, що передували актам фізичного/біологічного знищення та супроводжували їх і тривають під час повномасштабного вторгнення, яке розпочалось у лютому 2022 р. Механізмами знищення культури та ідентичності українців як національної групи зазначено, зокрема: привласнення або знищення культурної спадщини та історичної пам’яті, цільове переслідування проукраїнських активістів, упровадження на тимчасово окупованих територіях системи освіти за освітніми стандартами РФ та сегрегація мешканців окупованих територій від інформаційного простору України. Аргументовано необхідність урахування актів культурного геноциду для подальшої кваліфікації злочинів РФ в Україні як геноциду та притягнення до відповідальності за злочини культурного геноциду в системі міжнародного та національного права. Наголошується на необхідності подальшої імплементації визнання злочинів культурного геноциду в системі міжнародного права.

Олійник, Даниїла Іллівна
Багатостороння підтримка міжнародних організацій щодо зміцнення економіки України в кінетичній протидії російській агресії. С. 80-93

Анотація: У статті здійснено аналіз зобов’язань зовнішньої допомоги та багатосторонньої підтримки України країнами G7 та ЄС стосовно залучення фінансової, військової та гуманітарної допомоги у кінетичній протидії російській агресії. Зауважено на інструментах фінансової підтримки, які використовуються задля постачання Україні військового обладнання. Йдеться також про механізми підтримки України з боку ЄС, зокрема ті, які застосовують Європейський фонд миру, програми макрофінансової допомоги ЄС, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк та ін. Здійснено моніторинг надання допомоги Україні з боку міжнародних організацій через програми МВФ у рамках інструменту швидкого фінансування, пакету екстреної допомоги Світового банку, донорських коштів Фонду солідарності та фінансової підтримки біженців. Висвітлено особливості вже запроваджених скоординованих широкомасштабних обмежувальних економічних, фінансових та бюджетних заходів у оборонному, продовольчому та енергетичному секторах та надано рекомендації щодо подальшої реалізації взаємопов’язаних та системних рішень. Обґрунтовано перелік елементів економічних заходів, які можуть застосовуватися в умовах кінетичної війни РФ проти України, на потребу в розширенні інструментарію багатосторонньої допомоги секторам та підприємствам, котрі постраждали внаслідок широкомасштабного воєнного вторгнення РФ в Україну. Сформовано суттєві ознаки, ключові елементи та основні напрями багатосторонньої підтримки міжнародних організацій у зміцненні економіки України.

Paul Burke
The Issues in the Collection, Verificetion and Actionability of Citizen-Derived and Crowdsourced Intelligence During the Russian Invasion of Ukraine, 2022 = Проблеми збирання, підтвердження та придатності до застосування розвідданих, зібраних та наданих громадянами під час російського вторгнення в Україну в 2022 році. - англ. мов.
С. 94-103

Анотація: Коли Росія вторглась в Україну 24 лютого 2022 р., війна розпочалась одночасно на чотирьох фронтах: на півночі, сході, півдні і південному заході. З огляду на те, що українській армії довелося битись одночасно на кількох напрямках російського наступу, точність розвідданих і придатність їх до застосування відіграли провідну роль із самого початку нападу. Пліч-о-пліч із військовими та цивільними членами розвідувальної спільноти стали українські громадяни, які відчайдушно бажали надати відомості про те, що вони бачили та чули на місцях під час розгортання вторгнення. Було оперативно забезпечено доступ громадян до засобів, за допомогою котрих вони могли повідомляти інформацію про виявлену військову діяльність РФ, яку потім перевіряла та обробляла українська розвідка і, де це було можливо, перетворювала на кінцевий продукт для військових, придатний для націлювання. Такі розвіддані, одержані від громадян або зібрані громадянами, стали додатковим джерелом інформації для України під час конфлікту, проте їх збирання та використання не позбавлені проблем. Зокрема, виникають етичні проблеми, адже громадяни наражаються на дедалі більшу небезпеку, збираючи інформацію, яка, на їхню думку, може бути корисною. Це створює додатковий ризик потенційного віднесення агресором такого громадянина до класу інформаторів, що спричиняє супутні проблеми. Краудсорс-розвідку потрібно належним чином інкорпорувати до відповідної галузевої політики, аби дозволити вживати заходи на основі цього продукту, особливо коли йдеться про завдання летальних ударів. Практичною проблемою є збільшення обсягу сировинного матеріалу, який люди-аналітики повинні обробити, перш ніж можна буде виробити придатні для застосування розвіддані. У цій статті висвітлено згадані питання та окреслено додаткові проблеми, які потребують подальшого дослідження.

Nika Chitadze
Importance of Maintaining and Strengthening NATO's Nuclear Deterrence Based on the Russian Aggression Against Ukraine = Важливість збереження та зміцнення ядерного стримування НАТО в умовах російської агресії проти України. - англ. мов.
С. 104-110

Анотація: Дослідження присвячено проблемам ядерної політики НАТО в умовах агресивної політики Росії та загроз з боку Кремля. Автор досліджує історію ядерної політики Північноатлантичного альянсу з часу заснування НАТО, а також ключові аспекти реалізації Альянсом політики ядерного стримування. Частина дослідження зосереджена на геостратегічних аспектах ядерної тріади НАТО та охоплює три компоненти ядерної тріади: стратегічна авіація, міжконтинентальні балістичні ракети (МБР) та балістичні ракети підводних човнів (БРПЧ). У статті також розглядаються особливості використання ядерних систем трьома основними ядерними державами Альянсу — США, Великою Британією та Францією, а також головними геополітичними суперниками Альянсу, зокрема Російською Федерацією, зважаючи на російську агресію проти України, та Китайською Народною Республікою.

Їжак, Олексій Іванович.
Ядерне стримування і ядерний шантаж у політиці РФ С. 111-126

Анотація: Ядерна зброя відіграє ключову роль в політиці РФ. Концепції застосування або погрози застосування ядерної зброї з боку цієї країни включають як доктринально визначене ядерне стримування, так і доктринально не визначений ядерний шантаж, що став центральним елементом російської гібридної війни. Провал початкових цілей широкомасштабної воєнної агресії РФ проти України вплинув на російську ядерну політику. Змінилися критерії застосування ядерної зброї у конвенційній війні та форми ядерного шантажу. Ефективність ядерної політики РФ залежить від ступеня відповідальності її складників усталеним міжнародним нормам, сформованим відповідно до глобального режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Ці норми можуть бути визначені як глобальний ядерний порядок. Політика ядерного шантажу з боку РФ виходить за межі цього порядку й створює «ядерний безлад». Наразі він втрачає ефективність для російського керівництва, перетворюючись на «ядерний блеф». РФ робить спроби приховати ядерний шантаж за доктринальними положеннями ядерного стримування, яке загалом залишається ефективним. У війні з Україною РФ робить активні спроби штучного створення критеріїв використання ядерної зброї, які би формально відповідали глобальному ядерному порядку, залишаючи водночас простір для ядерного шантажу. Зокрема, цим може бути пояснено звинувачення Росії на адресу України в розробці зброї масового ураження й намагання якнайшвидше анексувати тимчасово окуповані українські території. Створення повоєнної архітектури міжнародної безпеки вимагатиме приведення ядерної політики РФ до норм глобального ядерного порядку.

Camiel Hamans, Jan Marinus Wiersma
Helsinki Revisited: Europe's Security Deficit . = До питання перегляду Гельсінських домовленостей: брак безпеки у Європі. - англ. мов. С. 127-136

Анотація: Статтю присвячено обговоренню невдач, яких зазнала програма європейської безпеки стосовно путінської Росії. Розглянуто, як після Другої світової війни світ вірив у силу багатосторонньої співпраці й консультацій та працював у цих напрямках, а також як, зокрема Європа була переконана в тому, що політику миру та безпеки треба проводити за допомогою «м’якої» сили. Запропоновано засади, на яких має базуватися нова безпекова програма: багатосторонність у поєднанні зі стримуванням з метою оборони. У заключній частині статті роз’яснено, як уможливити відшкодування збитків, заподіяних Україні Російською Федерацією.

Створено: 29.05.2023
Переглядів: 502




© 2023 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.