ОдесаБібліоСаміт-2021


21 травня 2021 року розпочала роботу сесія 1 ОдесаБібліоСаміту «Роль і місце культурних інституцій у розвитку книжкової екосистеми, промоції книги та читання».

img_9339.jpg img_9326.jpg

З вітальним словом та побажаннями плідної праці до учасників сесії звернулася генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України Ірина Бірюкова.

Модератор заходу – заступник генерального директора з наукової роботи та інформатизації Одеської національної наукової бібліотеки Ліна Арюпіна привітала учасників сесії.

Президент Грузинської бібліотечної асоціації Русудан Асатіані у своєму виступі «Цифрова бібліотека та діяльність з промоції читання національної бібліотеки» розповіла про трансформацію бібліотек під час пандемії.

Генеральний директор Національної бібліотеки Республіки Молдова Єлена Пінтілей привітала учасників ОдесаБібліоСаміту та висловила сподівання на плідне фахове спілкування та спільні проєкти. Очільниця бібліотеки узагальнила досвід роботи книгозбірні щодо менеджменту з управління ризиками та запобігання стихійним лихам в інформаційно-документаційних установах.

Генеральний директор Національної бібліотеки України для дітей, заслужений працівник культури України Алла Гордієнко у виступі «Вдосконалення та трансформація – запорука збереження та розвитку бібліотек» наголосила на новій ролі бібліотек: вони мають бути такими, якими їх хоче бачити громада. Бібліотеки повинні перетворюватися на сучасні публічні простори, на місця для спілкування, для приємного проведення часу. Дитина-читач займає особливе місце в читацькій когорті, оскільки діти – складова найвищої цінності суспільства – родини. Завдання дитячих бібліотек – не залишатись осторонь будь-яких процесів у суспільстві. За період локдауну бібліотека опрацювала інноваційні форми роботи зі своїми читачами. Для проведення всеукраїнських онлайн-конкурсів були задіяні соціальні мережі – Instagram, Facebook, канал You Tube. Цікавим є досвід ведення блогу фан-клубу читача. Нові форми промоції читання дали змогу не лише повернути читача до бібліотеки, але й збільшити читацький попит на книгу, і, що важливо, об’єднати родини навколо читання. В цей нелегкий період турбулентності необхідно триматися разом, всією бібліотечною спільнотою, працювати у тандемі з музеями, театрами. Така співпраця надихає і мотивує. У бібліотек України є майбутнє!

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського Наталія Марченко у виступі «Біографічне читання дітей і юнацтва: вибір, якого не уникнути» повідомила, що дослідження останніх років довели, що для більшості підлітків вивчати книги як предмет досить цікаво. Біографічні видання для дітей і юнацтва – один із ключових факторів збереження та трансформації соціальної пам’яті. Це – зв'язок між поколіннями, розмова про вічне. Дитина вступає в діалог з минулим, і відбувається активне розширення індивідуальної пам’яті, це спонукає її до роздумів про своє місце в світі. Читання біографічної літератури позитивно впливає на формування життєвого досвіду, громадянської ідентичності, сприяє напрацюванню життєві стратегії, цінностей. В контексті промоції читання вкрай важливо говорити про біографічні видання. Подальший розвиток української спільноти і кожного індивіда окремо залежить від того, наскільки якісно ми «проговоримо» усі відомі нам життєві сценарії.

Директор Одеської обласної бібліотеки для дітей імені В.Катаєва Тетяна Палій, висвітлюючи тему «Бібліотеки для дітей Одещини: традиції та перспективи», нагадала, що великий відсоток читачів у бібліотеках – діти. На жаль, останніми роками мережа дитячих бібліотек невпинно скорочується: лише на Одещині 17 дитячих бібліотек стали відділами книгозбірень для дорослих. Існує також проблема технічного оснащення та комплектування новими виданнями. Але попри всі негаразди, бібліотекарі впевнені: з появою новітніх технологій паперова книга не зникне.

Завідувач бібліотеки Одеської загальноосвітньої школи №56 Надія Гніпа («Шкільна бібліотека – простір творчості») повідомила учасникам сесії про те, що вона представляє спільноту шкільних бібліотекарів, а таких в Україні понад 14 тис. Це активні, мобільні, творчі люди, які поєднують в одній особі декілька професій. Вміння підготувати творчу зустріч з письменником, провести майстер-клас, записати відеоролик, організувати презентацію, надати якісну і своєчасну інформацію –все це потребує неабияких інтелектуальних здібностей та креативу. Об’єднуючись у творчі групи, колеги діляться напрацюваннями. Спільний блог дає змогу відзвітувати про досягнення. Шкільні бібліотеки тісно співпрацюють з публічними бібліотеками України, навчаючись і переймаючи цікавий досвід.

Директор Одеської ЦБС для дорослих Наталія Кликова («Фестивалі як ефективний та актуальний інструмент промоції читання») розповіла про інноваційний досвід однієї з найстаріших книгозбірень України. У них великою популярністю користується захід до річниці Незалежності України, що проводиться вже кілька років поспіль, – фестиваль талантів.
«
Bookfest» свято книги, в рамках якого проводяться книжкові лотереї, квести, флешмоби, автограф-сесії. Окремо заслуговує на увагу костюмована вікторина, де головні герої – креативні бібліотекарі, переодягнені в персонажів відомих літературних творів. Учасникам пропонується впізнати літературних героїв. Це свято набуло розголосу навіть за кордоном, адже зазвичай, воно проводиться у центрі міста, і будь-хто охочий може до нього долучитися. Цікавим є досвід проведення кулінарного фестивалю, під час якого можна скуштувати страву, описану в якомусь літературному творі. Такі заходи неабияк мотивують до читання.

Директор Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки Катерина Чабан («Краєзнавчі видання Хмельницької ОУНБ та їх роль у популяризації інформації про книговидання та видатних особистостей краю») повідомила, що значна частина фонду їхньої книгозбірні – це краєзнавчі видання. Фахівці бібліотеки готують довідково-інформаційні видання. Прикладом цього є «Бібліотечний раритет Хмельниччини», «Святиня українського народу» , «Календар знаменних і пам’ятних дат», серія «Видатні особистості», персональні бібліографічні покажчики, «Бібліографія періодичних та неопублікованих видань Хмельниччини». Краєзнавчі видання Хмельницької ОУНБ покликані виявляти і популяризувати літературу свого краю, і це пріоритетний напрям роботи бібліотеки. Це засвідчує, що бібліотека відіграє важливу роль у відновленні історичної пам’яті українського народу, становленні його національної свідомості, вихованні гідності і глибокого патріотизму.

Педагог-практик Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна Антоніна Мямліна презентувала «Успішні практики промоції книги та читання, які слід реалізувати в Україні». Вона зазначила, що промоція книги в Україні є несистемною. Вивчення світових практик допоможе реалізувати потужну національну кампанію з промоції книги та підтримки читання. Вдалими проєктами у цьому напрямі можна назвати проведення Національного року читання в деяких країнах, обрання кращої книги року у Великій Британії. Враховуючи той факт, що навички читання формуються в дитинстві, у Польщі провели акцію «Перша книжка моєї дитини», під час якої родинам дарували комплекти книжок для новонароджених дітей та їхніх батьків. Позитивним є досвід залучення до популяризації читання відомих акторів, співаків, громадських діячів.

У рамках роботи 1-ї сесії ОдесаБібліоСаміту було проведено тренінг «Чи потрібні інтелекту продажі? Продавати – це соромно чи класно, що організований бізнес-консультантом у сфері системних продажів та сервісу, власницею компанії «Смачні продажі» Ольгою Антоновою.

22 травня розпочала роботу  2-га сесія ОдесаБібліоСаміту. Тема обговорення – «Нова реальність – нові обрії: цифровізація інформаційних ресурсів та сервісів як відповідь викликам коронавірусної хвороби».

Оксана Бруй, президент ВГО Українська бібліотечна асоціація, директор Науково-технічної бібліотеки імені Г.І.Денисенка Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського» у своєму виступі «Цифрова трансформація бібліотек і бібліотечної справи в Україні. Виклики та спроможності» познайомила учасників сесії із напрямами роботи, один з яких – інформатизація бібліотек. Дослідження доводять, що не всі групи бібліотек розвиваються на одному рівні щодо цифрового забезпечення. «Стратегія розвитку читання на 2021-2025 рр.», що наразі пройшла обговорення і незабаром буде затверджена, має на меті полегшити доступ читача до легальної літературної продукції. Операційна ціль Стратегії – доступ до книг українською та іншими мовами, легально виданих в Україні, а також поширення інформації про ці книжки, доступні онлайн та офлайн на всій території України. Завдання Стратегії полягає в інформатизації публічних, шкільних бібліотек, бібліотек ЗВО. Одна із складових напряму комп’ютеризації передбачає передачу 5000 комп’ютерів бібліотекам України до кінця 2021 року. Другий вектор роботи УБА спрямований на національні бібліотечні IT-проєкти. Серед пріоритетів – робота із системою централізованої каталогізації, національна електронна бібліотека, зведений каталог бібліотечних ресурсів.

Начальник відділу цифрової трансформації Українського інституту книги Юрій Марченко розповів учасникам сесії про діяльність УІК на перетині IT-проєктів бібліотек. Два напрями роботи, один з них – проєкт «Українська цифрова бібліотека». Цей ресурс не є електронною бібліотекою, основне його завдання зробити так, щоб українці більше читали. З цією метою заплановано концепцію «Бібліотека на смартфоні». Було розроблено програмне забезпечення для зручності читання. Працює мобільний застосунок для Android. Другий напрям роботи закупівля книг для бібліотек. Традиційна паперова книга – це той магніт, що буде утримувати та залучати нових читачів. У 2022 р. планується впровадити систему грантів для закупівлі книг бібліотеками. Для того, щоб видавці мали змогу інформувати читачів про свої книги, створено ресурс «Каталог книжки на ринку».

Заступник генерального директора з питань використання нових інформаційних технологій Національної історичної бібліотеки України Тетяна Спанчак представила «Цифровий проєкт НІБУ «Архів друкованих видань ВУАН, 1919-1931рр.: досвід і перспективи». Він був створений наприкінці 2020 року за сприяння грантової підтримки Українським культурним фондом і за  технічної підтримки ТОВ «Цифрова Україна». Ресурс є цінним правдивим джерелом та інструментом для історичних розвідок, краєзнавчих, етимологічних, генеалогічних досліджень. У працях молодої Всеукраїнської академії наук сконцентровано важливу науково-суспільну інформацію, що століттями формувала українську ментальність, впливала на державотворчі процеси. Це унікальний ресурс, до якого увійшли періодичні і видання, що продовжуються, наукові збірники ВУАН за період 1919-1931 рр.

Голова Державної архівної служби України, кандидат історичних наук Анатолій Хромов відзвітувався перед учасниками сесії про роботу Державної архівної служби України на прикладі сайту цієї установи. Йшлося про виконання значного обсягу роботи щодо вдосконалення цифрової транформації Державних архівів України. Плідною є співпраця з інституціями, що зацікавлені в оцифруванні архівних документів. Інформативними є щомісячні дайджести новинок оцифрування шляхом зведення даних архівів різного рівня. Сайт містить посилання на партнерів. Інноваційним є проєкт «Мартиролог ХХ ст.» з доступною інформацією про жертви політичних репресій. У найближчих планах є повернення контролю над втраченими архівами окупованих територій.

Старший викладач кафедри бібліотекознавства та інформології Київського університету імені Бориса Грінченка Тетяна Поліщук у своєму виступі «Цифрова культура для фахівців інформаційної бібліотечної та архівної справи» продемонструвала кейси, створені на базі інституту. Вона зазначила, що цифрова культура на сучасному етапі виходить за межі звичного і передбачає спільне  дослідження та користування різними цифровими інструментами, середовищами та артефактами, що  інформують та полегшують роботу. Розвиток цифрової культури є надзвичайно важливим, він передбачає як набуття нових цифрових навичок, так і поліпшення цифрового середовища, у якому нам доводиться працювати. Сучасна молода людина без справжньої цифрової освіти  –  це як режисер, який ніколи не ходить у кіно. Розвиток цифрових компетентностей фахівців  – шлях до успішної роботи бібліотек.

Директор ТОВ «Цифрова Україна» Олександр Болонніков повідомив, що компанія, яку він очолює, спеціалізується на послугах з оцифрування документальних матеріалів і створенні на їх основі електронних ресурсів. Компанією реалізовано більше 50 проєктів в установах культури, серед них –  бібліотеки, музеї, архіви. У 2017 році за підтримки Українського культурного фонду та  спільно з науковою бібліотекою Харківського національного університету реалізовано проєкт «Електронний архів періодичних видань», він став успішним і є прикладом для бібліотек у скануванні видань та підготовці програмного забезпечення.

Завідувач відділу науково-дослідної роботи з рідкісними і цінними виданнями Миколаївської обласної універсальної бібліотеки Тетяна Серебрякова презентувала «Електронний ресурс web-library “Аркасівська спадщина” як інструмент доступу до рідкісних документів у цифровому форматі». Вона повідомила, що втілити в життя цей проєкт стало можливим завдяки грантовій підтримці Українського культурного фонду. Це біографічні, фактографічні матеріали, світлини, відео про відому родину, яка понад сто років мешкала у Миколаєві. Цей інформаційний ресурс складається з кількох блоків і може бути корисним для істориків, краєзнавців і всіх, кого зацікавить вивчення життєвого шляху родини Аркасів.

Науковий співробітник Педагогічного музею України Оксана Матвійчук у своєму виступі «Онлайн-проєкти Педагогічного музею України для вчителя і бібліотекаря» познайомила учасників сесії з новими формами роботи. Цікавим був досвід з ребрендингу, мета якого – зробити музей привабливим, модерним і виразним, підтримати інтерес відвідувачів до різних напрямів музейної діяльності. Окрім нового логотипу, стиль містить сучасний дизайн шрифту і привабливу палітру кольорів. Гасло нової айдентики: «Музей – це можливість переосмислити минуле, зорієнтуватись у сьогоденні і творчо реалізуватись у майбутньому». Було втілено інформаційний та візуальний онлайн-проєкти. Цікавим є досвід проведення спільного музейно-бібліотечного проєкту, а також творчий конкурс в форматі інклюзії.

Головний спеціаліст відділу формування Національного архівного фонду, організації і координації архівної справи та діловодства Державного архіву Одеської області Людмила Лісунець у виступі «Інформатизація архівної справи на прикладі Державного архіву Одеської області: підсумки та перспективи» проінформувала про нові проєкти щодо генеалогічних досліджень, а також актуальної для нашого суспільства теми інформації про репресованих, зокрема самого процесу репресій. Щодо використання оцифрованих матеріалів, доцільно буде знаходити інформацію на платформах «Крим – це Україна» та «Електронний архів українського визвольного руху», де зібрано матеріали, посвячені боротьбі за незалежність. Ці сайти підтримують державотворчий курс, спрямований на становлення самосвідомості та ідентифікації українців.

23 травня 2021 року ОдесаБіблісаміт продовжив свою роботу. Розпочалася 3-тя сесія «Творчі грані професійної взаємодії: культура та медіа».

Заступник директора ХДНБ імені В.Г.Короленка з наукової роботи, кандидат наук із соціальних комунікацій Людмила Глазунова у виступі «Цифрова журналістика. Тренди у нових медіа» підкреслила, що ми знаходимося на етапі цифровізації(з англ. digitalization), тобто паралельно з функціонуванням аналогових цифрових систем передачі відбувається зберігання та опрацювання даних. Про тренди, які широко застосовуються у медіа – сторітелінг, фактчекінг, лонгрид, відеоподкасти та інші інструменти, можна дізнатись у нині діючому проєкті «Всеукраїнська онлайн-школа бібліотечного журналіста».

Головний бібліограф відділу краєзнавства Хмельницької ОУНБ Оксана Шеїн у своєму виступі «Бібліотека і ЗМІ у виданнях: досвід Хмельницької ОУНБ» наголосила на тому, що імідж бібліотеки сьогодні залежить не тільки від роботи з користувачами, але і від співпраці зі ЗМІ, адже останні беруть активну участь у формуванні думки про бібліотеку. Завдяки такій співпраці бібліотекарі можуть підтримувати сталий інтерес до книги у населення міста чи села. Хмельницька ОУНБ, передплачуючи близько 50 назв періодичних видань Хмельниччини, дає змогу читачам знайомитись із суспільно-політичним та культурним життям регіону. До послуг користувачів –електронний зведений краєзнавчий каталог, що є на вебсайті бібліотеки. У 2015 році було створено щорічник «Бібліотеки Хмельниччини», який фіксує публікації бібліотек області за рік. Зв’язки зі ЗМІ сприяють оперативному інформуванню населення про діяльність бібліотеки.

Молодший науковий співробітник відділу музичних фондів Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського Світлана Літвінова в рамках свого виступу презентувала проєкт «Електронна база даних творів українських композиторів на тексти Лесі Українки». Створення цього інформаційного ресурсу стало важливим кроком у збереженні культурної спадщини славетної письменниці та поетеси. Було охоплено музичні твори як композиторів-аматорів, так і професіональниих митців, починаючи з кінця ХIХ ст. і дотепер. Таким чином, багатогранна творчість Лесі Українки, що представлена у численних інтерпретаціях українських композиторів залишається актуальною в соціокультурному просторі нашої держави. Створення цієї бази даних є яскравим відображенням музично-культурного життя України за більш ніж столітній період і є вагомим внеском у створення глибокого наукового індексування з максимальною кількістю додаткових точок доступу, необхідних для оперативного багатоаспектного задоволення читача-науковця.

Під час роботи 3-ї сесії ОдесаБібліоСаміту спеціаліст із зовнішньоекономічної діяльності, президент одеського ораторського клубу «Best Odessa Speakers Club» Юрій Станчак провів тренінг «Майстерність публічних виступів».

Створено: 21.06.2021
Оновлено: 22.06.2021
Переглядів: 2622




© 2023 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.