Олександра Миколаївна Тюнєєва

Олександра Миколаївна Тюнєєва

(1889-1984)   книгознавець та бібліофіл, перший завідувач відділу рідкісних видань та рукописів ОДНБ. В 1908-1909 рр. вчилася в Одеському художньому училищі. В 1910 р. закінчила жіночі педагогічні курси в Санкт-Петербурзі.   У бібліотеці працювала з 1920 р. спочатку як каталогізатор, з 1921 р. – зав. відділу рідкісних видань та рукописів. До того часу в бібліотеці, де вже зберігалися рідкісні видання, гравюри, рукописи, було накопичено велику кількість (до 300 тис.) видань з приватних зібрань. Відкриття такого відділу було життєвою необхідністю. І Олександра Миколаївна, з її освітою, знанням мов, схильністю до бібліофільства (перша її колекція – плакати періоду кампанії виборів в Установчі збори в листопаді 1917 р.), була найкращим кандидатом на цю посаду.   Величезна заслуга О.М. Тюнєєвої в тому, що ті критерії, за якими вона почала відбирати літературу в фонд відділу, та принципи формування фонду – за колекціями – є життєздатними і перспективним й нашого часу. Керуючись цими принципами, вона виділила окремі колекції: “рукописи старі й нові; інкунабули; палеотипи; видання славетних друкарськихх фірм XVI-XVII ст.; книги церковно-слов'янського друку XVI-XVIII ст.; книги, надруковані гражданським шрифтом за Петра I, рідкісні та бібліофільські видання XVIII-XIX ст, а саме: а) що вийшли в світ у незначній кількості примірників; б) що знищені або що збереглися у незначній кількості примірників; с) що мають особливе історичне або політичне значення (як наприклад, заборонені царським урядом книги; нарешті, різноманітні книжкові рідкості: видання, ілюстровані оригінальними рисунками художників; надруковані на пергаменті та спеціальному папері або шовкові; книги з екслібрисами та автографами автографами видатних власників”. Це цитата із статті Тюнєєвої “Музей книги Одеської державної публічної бібліотеки” (К., 1927).   На базі відділу був створений “Музей книги”, метою якого було показати історію та еволюцію книги. Передбачалися два напрями діяльності: музею як такого та використання його матеріалів для наукової роботи і навчання. Відкрито Музей було 3 жовтня 1922 року. За тиждень, з 3 по 10 жовтня, його відвідало 1038 читачів!   У відділі створюється довідковий апарат: алфавітний, топографічний та предметний каталоги. О.М. Тюнєєва пише кілька праць про роботу відділу, дає опис колекції мініатюрних видань, працює над дисертацією.   Наприкінці 1929 року в Одесі обстежуються всі музеї та бібліотеки з метою виявлення та вилучення архівних матеріалів “нерадянського” змісту. Результатом обстеження публічної бібліотеки стало вивезення в Окрархів 16,5 метрів документів і чистка апарату бібліотеки. О.М. Тюнєєву було звільнено “за злісне укриття архівних матеріалів, які розшукувались держустановами, з забороною працювати в радянських і громадських організаціях”. Разом з нею втратили роботу ще кілька працівників.   Майже рік після звільнення О.М.Тюнєєва не могла знайти роботу. І тільки наприкінці листопада 1930 року її тимчасово приймають на посаду діловода в Одеське художнє училище. Через деякий час вона зробила спробу перейти на місце бібліотекаря, але в цьому їй було відмовлено. Невдовзі її знов звільнили. На цей раз “як демонстративно порушившу трудову дисципліну”, як людину, “що не хоче розуміти умов радянського суспільного будівництва”.   Незважаючи на це, і в ті роки Олексанра Миколаївна продовжує працювати. Вона закінчує дисертацію “Музеї книги: Матеріали до питання (включно по 1932 рік)”. Практично це перше фундаментальне звернення до цієї теми в нашій країні. В роботі Тюнєєва розкриває поняття   “музей книги”, визначає завдання діяльності музею як специфічного закладу, розкриває історію створення та сучасний стан десяти музеїв книги в СРСР і шести – у Західній Європі. В додатку подається програма організації музею книги, яка була розроблена О.К.Виноградовим і вміщена в роботі з його дозволу. Захистити дисертацію О.М.Тюнєєва не змогла, але рукопис її праці зберігся в фонді ОДНБ.   З початком Великої Вітчизняної війни розпочинається ще один етап біографії Тюнєєвої. Після окупації Одеси вона стає директором Публічної і Університетської бібліотек. Розуміючи, що кинуті напризволяще бібліотеки загинуть, працівники на чолі з Олександрою Миколаївною зробили все, щоб їх врятувати.   Після війни О.М.Тюнєєва працювала в інших бібліотеках міста.   Ім'я Олександри Миколаївни Тюнєєвої не було широко відоме, але й не забувалось. Книгознавці продовжували звертатися до неї і в 1970-ті роки. В 1983 році VI Федоровський семінар привітав її з 95-річчям. В 1985 році провела засідання, присвячене сім'ї Тюнєєвих, секція книги Одеського будинку вчених. А той внесок, який вона зробила в розвиток теорії й практики бібліотечного будівництва в Одесі, дає свої плоди і донині.   Отдел редких изданий Одесской государственной публичной библиотеки // Библиотечное обозрение. – 1925. – Кн. 1. – С. 104-107. Miniaturausgaben und die Kollektion solcher in der Offentlichen Staatsbibliothek in Odessa // Zentralblatt fur Bibliotheksmefen. – 1926. – N 43. – P. 534-553. Музей книги ОДПБ // Бібліологічні вісті. – 1927. – С. 46-60. Окремий відбиток. – К., 1927. – (Труды ГПБ в Одессе). La bibliotheque publique d'etat a Odessa (1829-1929) // Revue des bibliotheques. – 1928. – N 10-11. Окремий відбиток. – О.,1929. – (Труды ГПБ в Одессе). Музеї книги в Західній Європі // Бібліологічні вісті. – 1930. – № 3. – С. 77-102. Публичная библиотека в Одессе. – О., 1943. – 79 с. – Рукопис. Печать в Союзе ССР. – О.,1944. – 79 с. – Рукопис. Музеи книги : материалы к вопросу (включительно по 1932 г.) : к диссертации на степень канд. педагогич. наук по специальности книговедение). – О., 1947. – 110 с. – Рукопис.

Створено: 02.09.2009
Переглядів: 1775



© 2017 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.