Книги, надруковані українською мовою протягом 1923–1945 рр.
Хвиля А. Українська радянська поезія / А. Хвиля. – [Харків] : Рад. літ., 1934. – 35 с.
Ця книга є текстом промови на Всеукраїнській поетичній нараді (11 трав. 1934) А.Хвилі, зав. відділу ЦК КП(б)У. Основні тези виступу: українська радянська поезія, зокрема пролетарська поезія, яка є складовою частиною радянської літератури, має безперечні досягнення. Творчість ряду українських поетів (П.Тичини, Л.Первомайського, І.Кулика, С.Голованівського), а також майстрів літератури нацменшин України (І.Фефера, І.Гільдіна та інших) вказує на підвищення якості творів. Але поезія все ж відстає від тих проблем, що їх ставить соціалістичне будівництво. Українську радянську поезію намагалися захопити націоналісти, були спроби спрямувати її розвиток на шлях формалізму. На певному історичному етапі відбувалася боротьба з неокласиками та їх спільниками, з ваплітянцями, дрібнобуржуазними футуристичними течіями, з різними «школами» формалізму. На думку А.Хвилі, такі поети, як П.Усенко, М.Семенко, А.Панів, І.Каляник, О.Влизько, М.Бажан, Ю.Яновський, в своїх творах часто нехтують українським словом, замінюючи його власними придуманими словами. Деякі поети стають у позу «олімпійців» і вважають, що під гаслом наближення поезії до мас мусить йти процес спрощення нашої поезії. З цим треба вести нещадну боротьбу, як із старим лахміттям, що занесене в нашу літературу.