Великий в малім та малий у великім

Другий том «Творів» Олексія Плюща (1887–1907), українського письменника, поета, драматурга, представника молодої інтелігенції початку ХХ ст., , що побачив світ у видавництві «Одеська літературна спілка» (О. Л. С.), містить одну з найоб’ємніших і найглибших у творчому доробку автора прозових форм   повість у двох частинах з епілогом «Великий в малім та малий у великім». Цей твір є яскравим зразком філософсько-психологічної прози початку ХХ ст., позначеної емоційною напругою, інтелектуальними роздумами та болісними пошуками істини. Повість продовжує розробку характерної для Плюща теми   внутрішньої драми особистості, її зіткнення з жорстокою реальністю, суспільною несправедливістю, обмеженням свободи духу.

У назві твору закладено художній парадокс, що відображає ключову ідею: складність людської природи, де високі прагнення можуть уживатися з глибокими сумнівами, а щирість почуттів   із трагізмом розчарування. У творі простежується вплив ідей ліберального народництва, а також естетики імпресіонізму та символізму, що надає оповіді особливої емоційної виразності та внутрішньої напруги. Видання упорядкував письменник, видавець, лікар, громадський і політичний діяч Іван Липа (1685 1923), який виступив також ініціатором публікації творчої спадщини Олексія Плюща. Другий том є важливою ланкою в осмисленні літературного феномену Плюща як представника «трагічного покоління» української інтелігенції та становить цінність для дослідників психологічної прози й національної ідеї в українській літературі початку ХХ ст.

Для перегляду даного документа, будь ласка, авторизуйтесь або зареєструйтесь