Ізраїльтяни збирають манну. 1660-ті або 1673.

З видання Давіда Тенірса Молодшого «Theatrum Pictorium».
З оригіналу Лодевейка Тупута за малюнком Ніколаса ван Хоя. Раніше полотно приписували Тінторетто.
Офорт. 210 х 312.
Під зображенням написи від руки, внизу ліворуч: Tintoret; праворуч: v. Hoÿ d.; Ossenbeck s.; у центрі: 5 1/2 Alta 10 Lata. 107.
Автора та назву гравюри встановлено на підставі порівняння з аналогічними гравюрами Я. ван Оссенбека, що зберігаються у Британському музеї (Лондон) та в Словацькій національній галереї (Братислава).
Оригінал знаходиться в Художньо-історичному музеї Відня (Австрія).
Інв. Г 547.
Аркуш № 107 з 246 відбитків із видання Давіда Тенірса Молодшого «Theatrum Pictorium». Перше видання вийшло у 1660-х, друге – у 1673.
Тупут (Тейпут), Лодевейк (Lodewijk Toeput, прозваний Поццосеррато (Pozzoserrato); бл. 1550, Антверпен – 1603/1605, Тревізо) – фламандський живописець і графік другої половини XVI століття; працював в Італії.
Хой, Ніколас ван (Nikolaas van Hoy; 1631, Антверпен – 1679, Відень) – фламандський художник, гравер. Навчався в Антверпені. У 1646 перебував у Римі разом з Яном ван Оссенбеком. У 1647–1655 працював у Брюсселі. В 1657 виїхав до Відня. Близько 1667 став придворним художником Леопольда І, імператора Священної Римської імперії, та ерцгерцога Леопольда Вільгельма Австрійського. Залишався на цій посаді до самої смерті.