У заході взяли участь відомі художники і колекціонери: Анатолій Кравченко (куратор), Петро Нагуляк, Василина Драконова, Сергій Заєць (співкуратори). Учасників прес-конференції представив голова обласної журналістської спілки Юрій Работін.
До цієї події підготовлений оригінальний банер з роботою Тараса Шевченка (про це далі) і Андрія Чебикіна.
«Підвалини цього проекту були закладені два роки тому, і саме в Одесі, – наголосив Анатолій Кравченко. – Чому пальму першості взяли одесити? Серед наших партнерів Одеська національна наукова бібліотека, співробітники якої на основі архівних матеріалів донесли до відома загалу про роль одеської школи в розвитку українського акварельного живопису вже в першій половині ХІХ ст. Тут себе реалізували акварелісти з багатьох європейських країн. Різні напрями розвитку акварельного письма набирали нових потужних обертів саме на одеському ґрунті. Це загальносвітова тенденція. Такі історично вмотивовані центри розвитку акварельного живопису, як Китай, Японія, Англія, Італія, Канада проводять резонансні акварельні фестивалі, і у цей процес усе активніше долучається й Україна. У нинішньому бієнале беруть участь мистці з восьми країн світу».
Задаюсь питанням: «Друге бієнале акварелі в Одесі отримало додаткові імпульси: маю на увазі включення в контекст проекту творчість такої могутньої фігури, як Тарас Шевченко».
«За первісним задумом ми включаємо в наш проект також роботи класиків, і цього разу серед них наш видатний маляр, академік Петербурзької академії мистецтв Тарас Григорович Шевченко. Роботи класиків відображені в каталозі, який ми сьогодні презентуємо. Саме цьогоріч минуло 160 років, як Шевченко повернувся з заслання, – продовжив Кравченко. – Серед наших партнерів Національний музей імені Т.Г. Шевченка в Києві, який надав для виставки роботи Тараса Григоровича».
«Хотів би наголосити, що спілка журналістів нам дуже сприяє в реалізації цього проекту, – відзначив інший учасник зустрічі Петро Нагуляк. – Надзвичайно влучна назва виставки – «Море акварелі», адже, що таке акварель з технічної точки зору? Це сполука паперу, фарби і води. Мета виставки – показати чим живе художник. Мистецтво – це душевний дотик до паперу. Авторам буде дуже цікаво, якщо гості виставки поцінують саме акварель, її самоцінність. Згадаймо, що англійці, наприклад, у Тернера, особливо цінували саме його доробок у цій техніці, а не твори майстра, виконані олією. Перевага митця не в тому, в якому матеріалі він творить, а в тім, де він творчо найбільш відкрився».
Переглядаю каталог виставки. Радує, що кількість учасників, у тому числі в масштабах міжнародних, збільшилася на третину, і складає вже 270 авторів, які є провідними у цій сфері малярства. Кожен щирий в своєму дотику пензлем до паперу, у якому відчувається пульс його серця.
Володимир КУДЛАЧ
Про цю подію читайте також на сторінках газети "Чорноморські новини"