У монографії досліджується питання особливостей впровадження партисипативної моделі розвитку соціального підприємництва як детермінанти реінтеграції ветеранів та членів їх сімей за освітньою та соціально-психологічною перспективами. За результатами теоретичного аналізу встановлено, що розробка та запровадження програм соціальної реінтеграції ветеранів мають бути засновані на взаємодії інституцій суспільства: держави, громади, бізнесу та освіти. Підтверджено, що розвиток реінтеграційного потенціалу соціального підприємництва потребує спільних зусиль ключових стейкхолдерів. Охарактеризовано значимість врахування освітньої та соціально-психологічної перспектив впровадження партисипативної моделі розвитку соціального підприємництва, як інструменту реінтеграції ветеранів війни та членів їх сімей. Окреслено значимість впливу індивідуально-психологічних особливостей особистості ветеранів на їх освітні прагнення, що мають бути відображені в програмах підготовки до соціального підприємництва. Монографія може бути корисною для науковців, викладачів закладів вищої освіти, здобувачів вищої освіти, спеціалістів органів державної влади та місцевого самоврядування, а також фахівців, які на науковому та практичному рівнях зацікавлені тематикою соціального підприємства.