Нова збірка «13 віршів, або Битва за Ірпінь змінила світ» Сергія Мартинюка (Світогора Лелеко) відкриває новий етап військової творчості письменника. Війна. І війна, яка триває понад 368 років. З 24 лютого триває наче один довгий день війни. І саме 24 лютого Сергій Мартинюк сказав «...від сьогодні я солдат. Моя Україна потребує солдата Мартинюка». Взяв до рук мисливську зброю і приєднався до Ірпінського руху спротиву москвинським окупантам. 13 віршів, які увійшли в збірку, писались в окопах, на позиціях, під обстрілами. Один рядок писався в Ірпінському Будинку письменників, другий — на «Жирафі», третій — на «Каравангала», четвертий — на Водоканалі. Саме тому вони бойові й пахнуть потом, порохом і славою. У Сергія Мартинюка є дуже гарний вислів: «Якщо не хочеш жити в темряві, запали вогник правди про нескорене Українство». І цей вогник правди на своїй шкурі відчули рашистські загарбники.