Монографія досліджує творчість, як категорію трудового права. Автор відходить від вузького розуміння творчості виключно, як результатів творчої діяльності у вигляді об’єктів інтелектуальної власності, а розглядає його додатково і як здібність до творчості, і як сам процес творчості, що відкриває нові можливості для проведення наукових досліджень в юриспруденції в цілому. В монографії також розкриваються питання, хто є творчим працівником, і які особливості їх правового статусу, зміст права працівника на творчість та форми його реалізації у трудових правовідносинах, його межі та форми зловживання цим правом. Також досліджено питання форм охорони та захисту права працівника та визначено недоліки правового забезпечення реалізації працівником права на творчість. Монографія буде корисна всім, хто у практичній та науковій сфері стикається із завданням формалізувати відносини, стороною яких є творчий працівник, а також всім, кого цікавить відповідь на питання: які умови праці потрібні працівнику для творчості.