МАНІФЕСТ ІФЛА

з прозорості, раціонального управління
та свободи від корупції (2008 р.)

http://www.ifla.org/en/publications/ifla-manifesto-on-transparency-good-governance-and-freedom-from-corruption

http://ula.org.ua/fileadmin/uba_documents/others_documents/Manifest_IFLA_z_transparentnosti.doc

ІФЛА неодноразово та на багатьох форумах підкреслювала свою впев­неність у позитивній ролі бібліотек у суспільстві та їхній готовності розви­вати цю роль. Федерація послідовно пов'язує це з принципами вільного доступу до інформації та свободою висловлення, що закріплені в статті 19 Загальної декларації ООН з прав людини, прийнятій 1948 р.

Зокрема:

Маніфест ІФЛА/ЮНЕСКО про публічну бібліотеку (1994) під­крес­лює важливість «для добре поінформованих громадян реалізовувати свої демократичні права та грати активну роль у суспільстві»;

У Декларації про бібліотеки, інформаційні служби та інтелектуальну сво­боду, що прийнята в Глазго, (2002) говориться, що бібліотеки та інфор­ма­ційні служби «допомагають зберегти демократичні цінності та загальні громадянські права»;

Олександрійський Маніфест про бібліотеки: Інформаційне суспільство в дії (2005) знову проголошує, що «бібліотеки та інформаційні служби життєво важливі для демократичного та відкритого інформаційного суспільства» і додає, що «бібліотеки суттєві для добре поінформованих громадян і прозорого управління».

Прозорість, раціональне управління та свобода від корупції

Прозорість – основа хорошого управління і перший крок у боротьбі з корупцією. Вона дає універсальне логічне обґрунтування забезпеченню ефективної системи управління записами, хороших архівів, систем фінан­сового регулювання і контролю. Прозорість напряму пов’язана з практикою соціальної відповідальності у сфері авторства та журналістики, роботи редакторів, видання та розповсюдження інформації через всі медіа.

Корупція підриває основні суспільні цінності та довіру до політичних інституцій, загрожує нормам права. Вона створює бізнесове середовище, в якому процвітають лише корумповані. Вона наносить шкоду науковій і дослідницькій діяльності, послаблює функції професій і протидіє розвитку суспільства знань. Корупція сприяє появі та продовженню людських страждань і заважає розвиткові. Корупція процвітає в умовах утаємниченості та загального неуцтва.

ІФЛА стверджує, що бібліотеки за своєю сутністю – інституції прозо­рості, діяльність яких присвячена наданню у розпорядження найбільш достовірної та об’єктивної освітньої, наукової, технічної та соціально релевантної інформації кожному без виключення. Інформаційні матеріали та доступ, що надаються книгозбірнями та інформаційними службами, сприяють ефективному управлінню, поглиблюючи знання громадян та збагачуючи їх дискусії та обговорення.

Бібліотеки та інформаційні служби повинні розширити свою місію, щоби стати більш активним складником хорошого управління і боротися з корупцією. Особливо важливу роль вони можуть відігравати в інформуванні громадян про їхні права та документи, які надають ці права.

Тому ІФЛА закликає всіх бібліотечних та інформаційних профе­сіоналів, а також тих, хто несе відповідальність за функціону­вання бібліотек та інформаційних служб на регіональному та національ­ному рівнях, підтримати таку програму:

  1. Бібліотеки повинні боротися з корупцією, що безпосередньо стосу­ється бібліотечної справи, наприклад, постачання бібліотечних матеріалів, призначення на посади в книгозбірні, управління бібліотечними угодами та фінансами. Бібліотечні асоціації повинні підтримати цю боротьбу, розробивши або підсиливши Кодекс професійної етики.
  2. Бібліотекарі повинні прагнути покращання професійного статусу всіх професіоналів інформаційної справи та лобіювати підвищення заро­біт­ної платні співробітників для зменшення їхнього бажання піддатися корупції.
  3. Бібліотекарі повинні постійно підтверджувати свою роль в освіті грома­дян, створюючи багаті бібліотечні колекції та удосконалюючи доступ до інформації з філософських, соціальних, економічних і політичних питань.
  4. Якщо в країні діють закони про доступ до інформації або інформаційну свободу, бібліотекарі повинні прагнути до того, щоби книгозбірні стали місцем, де громадянам надається допомога у складанні та передачі інформаційних запитів.
  5. Якщо в країні немає законів про доступ до інформації або інформа­ційну свободу, або ці закони не ефективні, бібліотекарі повинні виступати на підтримку ініціатив з розробки, удосконалення, лобіювання та захисту від нехтування подібними законами.
  6. Для бібліотекарів і користувачів необхідно проводити тренінги з викорис­тання тих видів інформації, що покращує розуміння законів населенням і допоможе реалізовувати свої права і знати документи, які визначають їхні права.
  7. Бібліотеки повинні збирати інформаційні матеріали офіційних органів, передусім, пов’язані з правами та повноваженнями громадян. Вони повинні вдосконалювати доступ до офіційної інформації (через покаж­чики, реферати, допомогу в пошуку тощо). Необхідно також реалізо­вувати програми з оцифровування та інших форм збереження офіційної інформації щодо законів, прав і повноважень й вдоскона­лювати доступ до існуючих баз даних з цією інформацією.
  8. Бібліотеки повинні стати центром розповсюдження інформації про інформа­ційні права людини (через плакати та інші рекламні засоби) і бібліотекарі повинні прагнути підвищити рівень знань про право на інформацію.
  9. Бібліотеки повинні створити або взяти участь у створенні антикору­ційних порталів, що містять посилання на офіційні джерела, анти­коруп­ційні неурядові організації та інші джерела.
  10. Книгозбірні повинні надавати допомогу діючим та запланованим консу­ль­тативним центрам антикорупційних неурядових організацій, надаючи інформацію та технічну допомогу з базами даних та іншими подібними напрямами своєї професійної діяльності.

Прийнято Радою ІФЛА 3 грудня 2008 р.

Переклад В. С. Пашкової

Створено: 14.01.2013
Переглядів: 843



© 2017 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.