Персоналії Моро, Жан–Мішель (Молодший)

Рисувальник, гравер, офортист стилю рококо. Видатний книжковий ілюстратор XVIII століття. Навчався у Луї-Жозефа Ле Лоррена, супроводжував учителя в 1758 у Санкт-Петербург, де той на запрошення І. І. Шувалова став першим директором Імператорської Академії мистецтв. Викладав в Академії малюнок, після смерті Ле Лорена у 1759 повернувся до Парижа. Навчався гравіюванню у Жака-Філіппа Лєба, який працював на замовлення знаменитого банкіра, колекціонера та мецената П’єра Кроза. Спочатку займався репродукційною гравюрою різцем та офортом. У 1770 змінив Шарля-Ніколя Кошена Молодшого на посаді «рисувальника малих королівських свят». Моро створював оригінальні композиції на теми розваг Людовіка XV і мадам Дюбаррі, пізніше – Людовіка XVI і Марії-Антуанетти. У 1781 дістав офіційну посаду рисувальника та гравера Кабінету короля та апартаменти у Луврі. У 1785 подорожував Італією. У 1789 був прийнятий до Королівської Академії живопису та скульптури. Пізніше мало займався гравіруванням, за його малюнками працювали інші гравери. Згідно з каталогом його робіт, проілюстрував понад 200 видань.

Продовжував працювати як книжковий ілюстратор і в роки революції. У 1793 був призначеним членом революційної комісії з мистецтва, у 1797 став професором Паризького центрального училища красних мистецтв. При реставрації Бурбонів у 1814 Моро зберіг своє становище і навіть отримав посаду рисувальника короля.

Створив близько двох тисяч графічних аркушів (1961 одиниця).