Запис відбувся 6 жовтня на локації біля фонтану поблизу Одеської опери. Режисер фільму – головний диригент та художній керівник НОФО, народний артист України Хобарт Ерл.

Оркестр представила Координатор системи ООН та гуманітарних питань представництва ООН в Україні пані Оснат Лубрані (США). Дипломат нагадала, що зустріч з музикою відбувається у дуже непростих умовах для одеситів, для українців та усього світу, які потерпають від пандемії, а Україна також від викликів, пов’язаних із єдністю країни. «ООН пишається цим співробітництвом, – наголосила пані Лубрані, – і сподівається, що воно буде продовжуватися і надалі. Це святкування з музикою, з музикантами, що гармонійно музикують, для нас є символом того, як перебороти пандемію».

Нагадаємо, нещодавно на спеціальному засіданні з нагоди 75-річчя закінчення Другої світової війни заступник генерального секретаря з політичних питань і розбудови миру Розмарі ДіКарло висловила надію на якнайшвидше досягнення миру в Україні та відновлення її територіальної цілісності.

За диригентським пультом був Хобарт Ерл. Під час конферансу представлення творів відбувалося англійською мовою (з українськими титрами). Програма п’ятдесятихвлинного концерту була достатньо різноманітною та інтригуючою.

Звучала популярна музика різних народів і континентів, які, як правило, складають святкову програму до Дня міста Одеси: Арама Хачатуряна, Нікоса Скалкотаса, Едварда Гріга, Жуля Массне, Дмитра Шостаковича, Альдемаро Ромеро, Аргібальда Джойса. Доречний акцент у програмі – виконання славнозвісного, наповненого войовничим і переможним духом «Запорізького маршу», створеного свого часу за мотивами народних пісень сліпим бандуристом Євгеном Адамцевичем. Цей твір уперше був тріумфально виконаний у 1969 році в Київській опері в оркестровій обробці диригента Євгена Гуцала, а сольну партію тоді виконував сам автор маршу.

Хобат Ерл нагадав очевидний факт, що Одеса постала як інтернаціональне місто, у ньому завжди була присутня грецька складова – з античних часів і вже у новітній період, коли на її теренах виникла патріотична таємна організація «Філікі Етерія». Тож симптоматично, що до творів святкової програми був включений динамічний «Messolongitikos» із «36 грецьких танців» видатного грецького композитора Н. Скалкотаса. Варто нагадати, що у наступному році святкуватимуть 200-річчя проголошення Незалежності Греції, і одесити також братимуть активну участь у відзначенні цієї історичної події.

Оголошуючи інший твір венесуельського піаніста і композитора Альдемаро Ромеро «Fuga con Pajarillo» – своєрідне поєднання європейської форми (фуга) і венесуельського народного танцу («Pajarillo»), пан Хобарт, уродженець Венесуели, наголосив: «Коли у 1945 році утворювалася ООН, ніхто у здоровому глузді не міг уявити, що за 75 років такою трагічною стане загальна ситуація у цій латиноамериканській країні. Це немислимо. Отже, усім венесуельцям, де б ви не були, присвячуємо цей твір».
Серед музичних нагадувань маловідомого авторства був і повільний, слов’янський по мелодиці «Спогад» («Remembrance», 1909) «англійського короля вальсу» початку ХХ століття, композитора Арчібальда Джойса. Його ремінісценції вгадуються у дуже популярних вальсах часів ІІ світової війни, особливо на теренах колишнього СРСР. Цікавим виявилося й знайомство з фантазією Дмитра Шостаковича «Таїті Трот» за мотивами пісні «Чай на двох» з мюзиклу «Ні, ні, Нанетт» В. Юманса, який юний композитор аранжував для симфонічного оркестру через спір з диригентом Миколою Малько усього за 40 хвилин (!).

Принагідно зазначимо, що одеський філармонійний оркестр за останні тридцять років вперше серед українських симфонічних колективів двічі перетинав Атлантику, побував на австралійському континенті, а нині, завдяки участі у вищезгаданій програмі у якості народної дипломатії продемонстрував онлайн високе виконавське мистецтво для цілого світу, утверджуючи ідеї миру, гуманізму і солідарності .

У підготовці фільму взяли участь оператори Ігор Рябчук і Антон Лисих, пілоти дрону – В’ячеслав Грубий і Данило Родіонов та звукорежисер Олександр Шагов.

Володимир КУДЛАЧ

Запис концерту
наданий прес-центром НОФО 

Див. також: Кудлач В.А. Музика як мова миру // День. – 2020. – 29 жовт.