Нагадаємо, що свого часу ідея цих концертів виникла у Ерла після неодноразового відвідування славнозвісних січневих концертів Віденського філармонійного оркестру, побудованих на репертуарі творів родини Штраусів.

У репертуарі цьогорічних вечорів НОФО – твори, які не раз звучали у виконанні оркестру, а також ті, що ми чуємо зрідка, і цей евристичний момент порадував аудиторію, яка впродовж трьох вечорів вщент заповнювала концертний зал філармонії (нагадаємо, що нині це найбільший філармонійний зал України, розрахований на 1200 осіб).

Хобарт Ерл у звичному в таких концертах конферансах артистично обігравав ситуацію, вплітаючи інформацію про твори Штрауса у сучасний контекст. Серед інших приємних моментів – вітання ювілярів, артистів НОФО Людмили Кузнєцової (ІІ скрипки) та Олега Селихановича (альти).

Нагадаємо, що Йоганн Штраус ІІ – представник відомої музикальної династії, є автором дуже популярних творів, зокрема вальсів «На прекрасному блакитному Дунаї», «Казки Віденського лісу», «Життя артиста»; оперет «Летюча миша» і «Циганський барон». Останній твір був представлений вступним маршем і увертюрою. Запам’яталися, між іншим, вальси Йоганна «Зозуля», «Поїзд задоволення», Йозефа – «Сільські ластівки з Австрії» та ін. Хоча в цілому, як на мене, програма була дещо одноманітною.

Найголовніше, що Хобарту Ерлу і оркестру вдалося створити піднесену святкову атмосферу, що є відмінною рисою інших його проектів, наприклад, «Чайковський-гала», Black sea music fest та ін. Цій меті було підпорядковане й дуже вигідне декоративне оформлення сцени.

Володимир КУДЛАЧ