Виконанню кожного концертного номеру передував конферанс. Це прерогатива Галини Тельнюк. Ведуча зізналася, що після серії концертів їх «Шевченкіани» містами України (Хмельницький, Чернівці, Львів, Тернопіль, Ужгород, Харків), вони раді черговій зустрічі з одеситами, тим більше, у супроводі такого уславленого філармонійного оркестру. Публіка, що у більшості своїй обізнана з творчістю цього дуету, влаштувала артистам надзвичайно теплий прийом. Схоже, що в Одесі «Сестри Тельнюк» вже мають свою аудиторію, хоча переконаний, що того вечора зал міг бути заповнений щільніше. Приємно відзначити, що серед палких прихильників їх таланту, й представники обласної держадміністрації, які, по завершенні концерту, піднесли виконавицям розкішний букет квітів.

Головний меседж програми – показати нам Шевченка-пророка і патріота, який жив Україною; зрештою, життєлюба, чоловіка, спраглого кохання й сімейного затишку. Це не той шаблонний, похмурий борець «за класову справедливість», образ якого культивувала радянська пропаганда, хоча тиранію і національне гноблення Шевченко ненавидів понад усе.

Своєю черговою програмою «Наш Шевченко» «Сестри Тельнюк» продемонстрували, який ще великий невикористаний музичний пласт таїться в віршах Шевченка, подавши власну музичну інтерпретацію його поезій. Із вісімнадцяти виконаних музичних творів, п'ятнадцять написані Лесею Тельнюк, з яких тринадцять – на слова Тараса Григоровича. Тут і гімн, і молитва, і ліричне замилування. В музичному плані маємо поєднання академічної і рок-музики, медитативної мелодекламації і речитативу, імпресіоністичних підходів, а також джазу, і народного співу (голосіння), та надзвичайно яскравої картинності («Тече вода з-під явора»). Образна картинність характерна й для «сріблястого» твору «Садок вишневий коло хати», написаний нашим видатним сучасним композитором Валентином Сильвестровим, і присвячений цьому дуету. Він викликав справжні овації. Мабуть, це найбільш яскравий номер програми, поряд з гімном весні (рок-балада «Радуйся, ниво неполитая!», музика Л. Тельнюк). Останнім розпочинався концерт. На велеречивий жест Валентина Сильвестрова сестри відповіли власною посвятою композиторові.

Твори, створені Лесею Тельнюк – це зближена тональність, це й поліфонія двох голосів у поєднанні з прекрасним оркестровим супроводом (аранжування для оркестру Олексія Баженова); це ритміка, експресія й картинність. У багатьох творах, написаних нею, споріднена звукова палітра, схожі прийоми вираження, і, як було сказано, близька тональність. У них цікаві паузи. Адже мовчання – це теж музика. Ці міні-п’єси, якщо можна так сказати, більше, на мою думку, виграють в окремому, а не в послідовно-програмному виконанні.

Галина Тельнюк також виступає, як поет («Вір мені»). Якщо у Лесі високий і ліричний голос, то Галина є володаркою глибокого, з густим тембром, і в дуеті він провідний. Ця програма, водночас, і мінорно-лірична, й пафосна. На концертному майданчику обидві співачки були одягнені в довгі чорні сукні, поверх яких напівпрозора легка одіж – біла у Лесі, й червона - в Галини, колористичне сполучення яких слуше, і з огляду на запропоновану програму, і природу музичного обдарування обох артисток.

Особливістю запропонованої «Сестрами Тельнюк» Шевченкіани, як вже говорилося, є прочитання творів Шевченка у контексті нашого часу. Так, твір «І мертвим, і живим…» був написаний за кілька днів до розстрілів на Майдані. Це якесь містичне передчуття, і виражена громадянська позиція автора, якому болить за Україну. Якщо робити певні акценти, то я би, на свій власний розсуд, виділив наступні, у тому числі вже згадувані твори: «Радуйся, ниво неполитая!» («Ісайя, глава 35 – Подражаніє»), «Тече вода з-під явора», «Мені однаково…», «Поставлю хату…», «Псалми Давидові» та «Все упованіє моє…» – інтродукція до поеми Тараса Шевченка «Марія», який написаний у 2015 році. Одну з пісень дуету на вірші Тараса Шевченка артистки пропонують виконувати в українських РАГСах – «Росли укупочці!..», – своєрідний гімн сімейному щастю в рок-інтерпретації.

Крім чотирнадцяти пісень з альбому «Наш Шевченко», у програму концерту були включені популярні пісні з репертуару Тріо Маренич та за авторства Володимира Івасюка (того дня був день народження уславленого композитора). На завершення програми прозвучало кілька творів, як реакція на наше неспокійне і тривожне сьогодення: «Повертайся живим» (слова І. Цілик, музика Л. Тельнюк), вище згадувана «Вір мені» та пісня на слова Оксани Забужко «Рядок з автобіографії», які ще більше посилили контакт між виконавицями й слухацькою аудиторією.

У цій концертній програмі ми отримали щирий дарунок – своєрідний «Вінок Шевченкові» від нового покоління, вихованого на його безсмертній поезії, яке прагне до її нового прочитання. Для Одеси, в якій Шевченко, за деякими даними, мріяв жити, і яка опосередковано вплелася в його біографію, це знаковий момент. 

Володимир КУДЛАЧ

Публікації в ЗМІ:
Кудлач В.А. Сестри Тельнюк: «Молитва – це те, що нам сьогодні необхідне» [концерт НОФО під орудою В. Сіренка] // Чорномор. новини. – 2016. – 25 лют. – Режим доступу: http://chornomorka.com/archive/a-7164.html