Перший твір у виконанні НОФО — увертюра до опери «Еґмонд», написана більше 200 років тому (1810) на тему однойменної героїчної поеми Гете. Її провідна ідея — «від мороку до світла». Граф Еґмонд — герой Нідерландів часів національної боротьби з іспанським владарюванням (XVI ст.). Похмурі, гнівно-застережливі, трагічні акорди вступу — ніби емоційна проекція нашої української дійсності. У контексті останніх подій виконання творів бунтаря Бетховена, передвісника романтизму, сприймалося не просто як данина високому мистецтву. Окремі бетховенські твори залишаються зразком сміливої громадянської позиції переконаного республіканця. Згадаймо епізод, коли після проголошення Наполеона імператором композитор знищив посвячення йому на партитурі Дев’ятої симфонії!

Дебют Сема Хейвуда на одеській сцені відбувся в листопаді 2011 р. виконанням Першого концерту Ф. Шопена — знакового твору в біографії піаніста. Цей твір 2010 р. звучав в Lancaster House під час концерту в присутності Британської принцеси Олександри на тому ж інструменті, що і в 1848 р. при виконанні твору самим Шопеном, що було великою честю для музиканта.

Концерт № 1 для фортепіано з оркестром, як зрештою і Симфонія № 4 Бетховена, на відміну від увертюри, витримані переважно у світлих, життєрадісних тонах, хоча належать до різних періодів творчості композитора — відповідно, першого, і післякризового, другого. Це яскравий взірець класицизму, і якщо йдеться про «Концерт» — саме моцартівського плану. У першій і третій частинах концерту переважають клавірні інтерпретації основної фортепіанної партії, що не скажеш про м’який мелодизм «піаністичної» другої — божественної по красі. Сем Хейвуд грає розкуто, віртуозно, «повітряно». Здається, що звук наздоганяє його рухливі пальці, які ледь-ледь торкаються клавіш.

У музиканта є свої хобі: література, мистецтво, сучасні технології. До речі, замість паперової партитури соліст використовував планшетний комп’ютер, що досить незвично виглядало на такому консервативному інструменті як рояль.

Британський піаніст здійснив серію записів для CD. Крім вище згадуваного концерту Ф. Шопена, це також фортепіанна музика Юліана Ісерліса (Julius Isserlis, 1888-1968), випущеного цьогоріч за підтримки родини Ісерлісів.

Юліан Ісерліс був молодшим сучасником Скрябіна, Рахманінова, Метнера, Борткевича. Твори цього маловідомого композитора, представника пізнього романтизму, виконані Сеймом Хейвудом та онуком композитора, видатним віолончелістом, кавалером ордену Британської імперії Стівеном Ісерлісом (Steven Isserlis). В їх дуеті звучала «Балада для віолончелі та фортепіано». Повинен визнати — надзвичайно вражаюча, сповнена хвилювання й невимовної туги річ! «Чоловічій», віолончельній партії вторує тріпотливо «жіноча», фортепіанна...

Після концерту мені не терпілося прослухати записи творів згаданого майстра. Це стало ніби своєрідним продовженням вечірньої концертної програми — два концерти в одному!

Виконання творів Юліана Ісерліса вибудовано як цілісна композиція: балади, прелюдії, ноктюрни, токати, капричіо. В них переважають інтонації довірливої розмови. На пам’ять приходять 24 прелюдії Ф. Шопена, і подібний цикл містичного О. Скрябіна.

До речі, одна з речей, яка опублікована вперше — «Varum?» («Чому?) присвячена сину видатного російського композитора Юліану Олександровичу Скрябіну-Шльоцеру (1908-1919), піаністу й композитору, отроку-вундеркінду, учню Р. Глієра (він загинув при нез’ясованих обставинах в одинадцятирічному віці під час купання на Дніпрі).

Довідково

Юліан Ісерліс народився в Кишиневі. Місцева єврейська громада послала хлопчину навчатися спершу до Києва у В. Пухальского (W.Puchalski), згодом у Московську консерваторію, де його учителями були С. Танєєв та В. Сафонов. Зазначу, останній також був наставником Скрябіна та Метнера. З 1913 по 1923 з перервами викладав у цьому ж закладі. 1916 р. під час гастролей в Одесі Юліан познайомився з єврейською дівчиною Рітою, з якою невдовзі одружився. В Одесі в 1917 р. у них народився син Джордж. У 1919 р. під час більшовицького наступу на Одесу Ісерліси втекли на британському судні. Невдовзі добралися до Москви, де Юліан відновив викладання в консерваторії. 1923 р. під час гастролей по Європі Юліан Ісерліс не побажав повернення в СРСР. Він оселився у Відні, де згодом зарекомендував себе як піаніст, педагог і композитор. 1938 р. переселився у Лондон, прийнявши британське громадянство.

Існує стипендія імені Юліуса Ісерліса, встановлена Королівською філармонією. Вона призначається молодим виконавцям, британським підданим, терміном на два роки у розміри від £ 10 тис. до 30 тис. У свій час її стипендіатом був і наш гість Сем Хейвуд (1989). Зазначу, без постаті Юліана Ісерліса наше уявлення про російську й українську музикальну культуру першої половини ХХ ст. було б далеко не повним.

P.S. В антракті мені випала щаслива нагода поспілкуватися з музикантом. Це надзвичайно симпатичний, чарівно-скромний і відкритий у спілкуванні чоловік.

У світлі останніх подій в Україні цікавлюся, чи ці обставини не викликали ніяковості у здійсненні запланованого концерту в Одесі? На це пан Хейвуд відповів однозначно заперечливо. Але, як людина не байдужа, висловив жаль, що пролилася кров, і сподівається, що врешті-решт буде знайдене мирне розв’язання конфлікту. Згадую про це з однієї причини: міжнародна громадськість тривожиться за долю нашої країни.

Цього разу Сем Хейвуд мав можливість ближче ознайомитися з нашим містом, архітектура якого викликала в британця багато позитивних емоцій. «Одеса — прекрасне місто! Я також в захопленні від ваших музеїв!» — відзначив гість. У найближчих планах піаніста концертне турне по містах США. Крім згадуваного віолончеліста Стівена Ісерліса, Сем Хейвуд виступає також в ансамблі з іншим відомим музикою, скрипалем Джошуа Беллом.

Володимир КУДЛАЧ

У публікації використані матеріали передмови до CD-диску за авторства Рейчел Ісерліс (Rachel Isserlis) та сайтів:
http://www.samhaywood.com/julius-isserlis-for-hype... ; http://akkerman24.com

На фото: Сем Хейвуд
Юліан Ісерліс з онуком Стівеном Ісерлісом

Див. також:

• Кудлач В.А. Сем Хейвуд в Одесі: два концерти в одному // Чорномор. новини. – 2014. – 30 січня. – Режим доступу: http://chornomorka.com/archive/a-3429.html
• Кудлач В.А. Музыка и судьба: Сэм Хейвуд опять в Одессе / Вечер. Одесса / 2014. – 4 февр. – Режим доступа: http://vo.od.ua/rubrics/kultura/28154.php