Мистецтво полонить і переконливе тоді, коли художник гранично висловився, знайшов єдино прийнятну і логічну формулу передачі своїх почуттів, емоцій, коли в його творах відчувається щирість. Це також свідчення того, що творчість стала сенсом його життя.

Маловідомий загалу виставковий майданчик Одеси у той день привернув увагу багатьох шанувальників мистецтва. Майстра привітали ректор академії, професор Анатолій Ковров, директор Художньо-архітектурного інституту, професор Валерій Уреньов, доктор мистецтвознавства, професор ОНПУ ім. К.Д. Ушинського Ольга Тарасенко, голова ООО НСХУ, народний художник України Анатолій Горбенко, завідувач кафедри рисунка, живопису і архітектури ОДАБА, професор Ігор Трутнєв, заступник начальника департаменту культури і туризму Одеського виконкому (свого часу випускниця закладу) Людмила Крижалко, директор ОХУ Ольга Косьміна, директор ОХССШ ім. К.К. Костанді Валерій Токарєв, члени родини, студенти і друзі художника. Представила винуватця події Джавіда Герасимова, завідувач кафедри образотворчого мистецтва інституту.

Павло Чистяков колись застерігав свого учня Михайла Врубеля: «Мистецтво вічне — життя одне...» Як і Врубель, творчістю якого Юрій Валюк захоплювався ще у студентські роки, він одержимий мистецтвом, і в цьому одна із надзвичайно симпатичних сторін його художньої натури. Знаю, як нелегко він йшов до досконалості, скільки наполегливої праці це потребувало! Буваючи на виставках, завжди відзначаєш високий професіоналізм цього мистця, його повагу до ремесла.

В імпресіоністичних роботах, які домінують в експозиції, відчувається насолода кожною хвилиною життя, в них спокій і затишок. Творчість майстра розвиває кращі традиції південної, одеської школи, хоча відчуваються й інші впливи. У пейзажах і натюрмортах культивується живописна тенденція, витоки якої у пленеризмі К. Костанді, В. Синицького, М. Шелюто, але також мають місце певні підходи чи сюжети, які асоціюються з роботами Б. Кустодієва, К. Юона, В. Бялиніцького-Бірулі. Новий сильний творчий імпульс Юрій Валюк, білорус за походженням, отримав, коли кілька років тому побував на батьківщині своїх предків. Написані тоді лісові краєвиди радують око — вони меланхолійні, медитативні, наповнені світлом і повітрям.

Творчість Юрія Валюка не вписується в якийсь один напрямок, адже маємо справу з полістилістом, що уможливлюють його глибока освіченість і висока загальна культура. Але одну особливість його живопису хотілось би виділити: симбіоз народної культури і академізму, що дало абсолютно неповторний стиль.

Одна з найбільш сильних сторін творчості митця — його графіка. Рисунок завжди був пріоритетним, і його майбутній художник відшліфовував під керівництвом свого наставника на «худграфі» Віктора Єфименка та інших педагогів. (Справедливості ради повинен сказати, що до вишу Юра вступив після «Греківки» з ґрунтовною професійною підготовкою). Серія графічних робіт, навіяних гоголівською тематикою («Ніч перед Різдвом») — це, на мою думку, вершина творчості Юрія Валюка. В них абсолютна свобода індивідуального самовираження. На прикладі слов’янської міфології створюються композиції, в яких чуттєве буйство урівноважується іронією, а зовнішня веселість і пустотливість не приховують гірких роздумів автора про абсурдність буття — традиція, що виходить від І. Босха і П. Брейгеля. Хоча в інших «карнавальних» творах автора відсутня якась певна філософська постановка питання.

Пригадую, як у далекі 1970-ті Юра запросив нас, кількох своїх однокурсників, до себе на квартиру, що по вулиці Пастера. Тоді мене вразила його копія «Тайної вечері» Леонардо да Вінчі, яка займала усю дальню стіну кімнати (у квітні цього року відзначатимуть 565-річчя генія). Світла було мало, і це придавало картині особливу загадковість. Орієнтація на класику — одна з показових сторін його не кон’юнктурної натури.

«Те, що ви бачите, створено не на продаж, а задля глядача, за ради якого ми, фактично, працюємо. Художник — це не професія, це стан душі людини, адже поняття професії ближче до ремесла. На цій виставці я оголив свою душу, — зізнався автор. — Усе, що ви бачите, створено, переважно, після 2009 року, коли я став викладати в будівельній академії, і я гордий тим, що викладаю у цьому закладі».

Мимоволі згадуєш вислів К. Станіславського: «Не люби себе в мистецтві, а мистецтво в собі». Можливо, в дотриманні подібного принципу криється магія творчості цього оригінального художника.

Володимир Кудлач

Фото автора

Інші публікації: 

Кудлач В.А. Магія творчості Юрія Валюка [виставка в ОДАБА] // Чорномор. новини. – 2017.– 6 квіт. – Режим доступу: http://chornomorka.com/archive/a-9174.html