На виставці представлено десятки робіт у різних видах мистецтва і техніках. Переважає, звісно, живопис, адже училище залишається одним із форпостів і хранителів південноросійської школи живопису. Серед жанрів домінує пейзажний і натюрморт. У експозиції твори Бориса Бєлова, Леоніда Ванденка, Алли Ворохти, Віктора Гоманюка, Дмитра Запорожця, Івана Козирода, Бориса Лукіна, Миколи Лукіна, Наталії Мартинюк, Юлії Олевич, Володимира Полнобродського, Ірини Путейко та інших.
Виставка в залах меморіального музею, що носить таке шановане ім’я проводиться не випадково.
– У нашому музеї зберігається велика колекція одеської пушкініани. Серед них твори вихованців училища Олександра Постеля, Геннадія Гармидера, а також роботи Михайла Божія і багатьох інших відомих митців, – наголосила під час відкриття виставки директор Літературно-меморіального музею імені О.С. Пушкіна Алла Нірша. – Пушкін завжди надихав і надихає художників, і я мрію у стінах музею у майбутньому організувати виставку ілюстрацій до творів Олександра Сергійовича, виконаних сучасними митцями. Сподіваюся, що виставки, подібні до цієї у такому закладі посилять інтерес до творчості Пушкіна, адже він такий глибокий і всеосяжний. Інша причина в бажанні популяризувати таке унікальне явище, як південноросійська школа живопису…
На відкритті виставки було багато викладачів та учнів училища, колег, колишніх випускників цієї установи. Звертаючись до присутніх народний художник України Анатолій Горбенко підкреслив велике значення училища, яке заслужено вважається одним із кращих художньо-освітніх закладів на пострадянському просторі. «Бережіть традиції училища, його дух, частинку душі, яку нам залишили наші попередники», – резюмував свій виступ голова одеської спілки.
– Літо ми не бачилися зі своїми учнями, і дуже за ними скучили. Наша виставка і є тим святом, яке нас об’єднує, дарує радість і душевне натхнення, – зазначив куратор виставки Леонід Ванденко. – Радий тут бачити і наших колег з Архітектруно-художнього інституту, адже для них ми готуємо майбутні кадри.
Викладачі і учні тепло і з симпатією сприйняли присутність і виступ одного з викладачів-старійшин училища, мистецтвознавця і художника, свого часу директора Одеського музею західного та східного мистецтва Івана Івановича Козирода. «Нашою легендою» його любовно називають колеги.
– Хотілось би звернутися, перш за все, до вас, учнів, – розпочав свій виступ Іван Іванович. – За свої дев’яносто три роки мені довелося бачити різні виставки, і хороші, й посередні. Поступово художники відходили від так званого соціалістичного реалізму, утверджували своє бачення світу. Цінність цієї виставки, на мою думку, у тому, що вона показує потенціал ваших викладачів, і переконує, що вам є у кого повчитися. Цінуйте кожне сказане вам слово, пораду наставника. Мені особисто дуже сподобався натюрморт з трояндами Наталії Мартинюк. Він дуже тонко написаний. Важливо у своїй роботі передати не лише те, що бачиш, але й своє відчуття, і зуміти викликати хвилювання у глядача. У названій картині усе це має місце.
Якщо вести мову про твори, які особливо справляють враження, то варто відзначити інтенсивні в кольорі пейзажі Юлії Олевич і Ірини Путейко, які розвивають далі традиції одеської школи. Споглядальні, оригінальні по техніці пастелі Віктора Гоманюка, у яких відчувається вібрація повітря і світла. Його невеличкий «Осінній пейзаж» навіває сум, викликає щем душевний. Темпераментна, гротескна і тверда в рисунку великоформатна графіка Бориса Бєлова, який також успішно працює як кераміст. Теплом віє від милих, ліричних акварелей Івана Козирода. Серед нечисленних портретів на виставці привертає увагу майстерно виконаний портрет Леоніда Ванденка пензля Володимира Полнобродського. Викликають багатство асоціацій постмодерні «пейзажі-конструкції» Бориса Лукіна.
Звичайно, невеличкі три зали музею не могли помістити усі підготовлені для виставки твори, але експозиція цікава, демонструє різноманіття індивідуальних технік і підходів до вирішення художніх задач.

Володимир КУДЛАЧ