Книжкова колекція М.Ф. Комарова (1844-1913)
Українські пісні з нотами : третя сотня / зібрав [та авт. передм.] Андрій Конощенко. – Київ. : Друк. Т-ва Гирич і Ко, [1904]. – 120, IV, [3] с. : ноти. – На окр. арк. присвята: Дорогому побратимові Е.Х. Чикаленкові й його сім’ї присвячує впорядник. – Бібліогр.: Вид-во «Вік»: с. [1-3], 2-4 обкл.
Велику роль у справі запису та вивчення південноукраїнського фольклору належить Грабенкові (Конощенку) Андрію Михайловичу, українському фольклористу-музикознавцю, художнику-аматору.
Починаючи з пісень, почутих від матері і сестри, А. Конощенко записав у місцевостях теперішніх Кіровоградської, Херсонської, Одеської, Полтавської областей понад 400 пісень - історичних, наймитських, заробітчанських, рекрутських, робітничих, побутових, ліричних та інш. 300 з них надруковано в трьох збірниках «Українські пісні з нотами». Перші дві сотні було видано в Одесі коштом друкарні Є.І.Фесенка 1900 і 1902 р.р., а третю сотню — коштом видавництва «Вік» у Києві 1904 р.
Записуючи варіанти уже відомих на той час українських пісень, упорядник збірника покладав надію на те, що ці записи «дадуть фаховим робітникам на ниві української мелодії спромогу дізнатись законів натуральної народної гармонізації».
Серед варіантів запису народних пісень третьої сотні, уже відомих і нових, які ще не були на той час надруковані, Конощенко помістив у збірці пісні нового циклу, складені, певно, в останні роки XIX ст. Він не вагався їх друкувати, бо був упевненим, що «українська мелодія не згинула навіки, а тільки перетворюється в нові форми, і народний геній додає їй нові, цікаві й симпатичні риси». Пісні «Саврадимка» й «Оженила синочка», що увійшли до третьої сотні, Конощенко подав у декількох варіантах, занотувавши строфу за строфою всі «мелізми й варіації», що надало мелодіям індивідуальних рис.
Для перегляду даного документа, будь ласка, авторизуйтесь або зареєструйтесь