Поєднання двох таких потужних композиторів, які хоча й належали до різних поколінь, різних шкіл, однак обоє представляли модерну, чи для свого часу, авангардну музику. І сьогодні для значної частини любителів симфонічної музики подібне мистецтво ще не до кінця зрозуміле.

Перша частина концерту – «лебедина пісня» Густава Малєра, австо-чеського композитора єврейського походження: «Адажіо» (1910) з його Десятої симфонії. Виснажений інтенсивною диригентською і композиторською діяльністю, цю симфонію Малєр не закінчив, пішов із життя, але перша частина – Adagio, є найбільш завершеною.

Дмитро Шостакович, який зазнав впливу Малєра як особистості і композитора, сприймав його як художника-гуманіста: «Що полонить в його музиці? Перш за все – глибока людяність. Малєр розумів високе етичне значення музики. Він проникав у самі сокровенні тайники людської свідомості, його хвилювали самі високі моральні ідеали… Багато можна говорити про Малєра – великого майстра оркестру, на партитурах якого будуть навчатися багато-багато поколінь».

Одеситів і гостей міста полонила висока музика Густава Малєра, динамічна, непередбачувана у своєму розвитку і гармоніях – твір з чудовою оркестровкою, де перевага надавалася духовим та інструментам з низьким регістром; музика, по своєму спрямуванню сповнена філософічності. Подібні твори, щоб їх глибше збагнути, потребують багаторазового прослуховування. Однак, вигуки «Браві!» переконували, що в Одесі є аудиторія, яка розуміє подібну складну музичну гармонію. Принагідно зазначу, що зал філармонії у той вечір був заповнений.

Виконання «Весни священної» Ігоря Стравінського у другому відділенні концерту зал сприйняв із захватом. Париж свого часу цю річ не вподобав. З гіркотою автор опери згадував: «Нехай буде слухач цієї музики назавжди забезпечений від міщанства, свідком чого я був весною 1913 року на прем’єрі представлення La Sacre du Printemps» (Весни священної).
Відверто кажучи, і автор цих рядків з осторогою поставився до виконання чисто інструментальної версії музики до балету «Весни священної» (яка в Одеській опері ставилася двічі). Але вже з перших акордів із захопленням слухав як розвиваються теми, як логічно вибудувана музична тканина твору. Не було відволікаючих моментів, пов’язаних з мізансценами опери, декораціями тощо. Чиста, глибоко образна музика, яка збуджує уяву!

Принагідно зазначу, росіяни вперто називають Стравінського російським композитором, як і українців Березовського, Бортнянського, Веделя... Це тенденційність, адже у Ігоря Ставінського були й українські коріння, а в Устилузі на живописній Волині за власним проектом він збудував особняк, де жив і творив тривалий час. Тут у 1910-1913 роки композитор працював над балетами «Жар-птиця», «Петрушка», «Весна священна». Сьогодні там музей, і українці бережливо ставляться до його збереження і функціонування. У 1934 році Ігор Стравінський прийняв французьке громадянство. У цьому контексті я би згадав П. Чайковського, який походив із козацького роду Чайків…

Це полемічне питання, яке у цій статті розвивати далі немає сенсу, хоча це й важливо для України, яка шукає своє місце в Європі, українців, як державної нації, яка самоідентифікується. У нашому випадку важливішим є внесок композитора у світову музичну культуру. Якою була направляюча сила митця? «Щоб творити, – говорив композитор, – потрібна певна динамічна сила, а яка сила може бути могутнішою за любов?»

Змістовна канва «Весни священної» визначається двома масштабними темами – «Поцілунок землі» і «Велика жертва». В них опоетизоване язичницьке минуле, любов до землі, вітання сил природи, зв'язок із пращурами, танок обраниці на жертву, яка виходить з дівочого хороводу і в своєму несамовитому, відчайдушному танці, втративши сили, вмирає. Таким чином жертва обряду підвищується до рівня самопожертви.

Свого часу ідею твору схвально сприйняли художник Микола Реріх, промоутер «Русских сезонов» в Парижі Сергій Дягілєв, хореограф Вацлав Ніжинський.

Наступний концерт НОФО відбудеться 31 травня. Звучатиме знаменитий «Реквієм» Д. Верді у сольному виконанні провідних українських артистів міжнародного рівня. В імпрезі будуть задіяні Національна заслужена академічна капела України «Думка», хор Одеського національного академічного театру опери та балету, Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової.

Володимир КУДЛАЧ