Формат форуму не обмежується лише інструментальною музикою, а складається також із вокальних номерів у супроводі оркестру. Цьогоріч фестиваль відкрився виконанням напівсценічної вистави-опери Петра Чайковського «Іоланта» (режисер Раймундас Баніоніс, Литва).

Дія відбувається в саду королівського палацу, тож сцену щедро прикрашали квіти – дикі орхідеї і троянди, які створювали у глядача піднесений настрій. Цей твір наскрізь ідеалістичний: прозріння – його лейтмотив (на початку вистави основні діючі особи опери виходили з чорними пов’язками на очах).  

Про мету і особливості цьогорічної імпрези розповіли  промоутери акції.

Хобарт ЕРЛ, диригент:

 - У німців: «Усі хороші речі – три» (alle gute Dinge sind Drei). У нас – «Бог любить Трійцю»… Цей символічний релігійний елемент доречний для опери П. Чайковського «Іоланта», останньої в творчості композитора. Прем’єрною постановкою цієї оперної напіввистави ми відкриваємо нинішній фестиваль. У ній беруть участь молоді, перспективні українські солісти і незмінний учасник – хор ОНМА ім. А.В. Нежданової (хормейстер Галина Шпак. – В.К.).

Лірична опера «Іоланта» – це особливий твір. За кілька тижнів після прем’єри в Москві у грудні 1892 р. уперше на Заході у місті Гамбурзі опера була виконана під керівництвом композитора і диригента Густава Малера (для мене це особлива емоція!). Наступного року, незадовго до смерті композитора, Петро Ілліч особисто був присутній на черговій постановці згаданої опери в цьому ж місті...

В умовах обмеженого сценічного простору філармонії постановку вистави здійснив запрошений литовський режисер Раймундас БАНІОНІС (син відомого кіноактора Донатаса Баніоніса. Це його перше перебування в Одесі і перша спільна робота з НОФО):

- У часи СРСР опера Чайковського «Іоланта» знищувалася дуже тонко з ідейних міркувань, перш за все її релігійний підтекст: з тексту прибиралися слова, пов’язані з Богом. Тому цей твір став подібний до дитячого ранку. Думаю, що коли Чайковський писав цю оперу, то думав про Всевишнього, про його місце в нашому житті, що видно з музики, яка абсолютно «доросла» за характером мислення автора і прихованого в ній людського духу. Ми намагалися зробити з неї не «казочку», а притчу, чим, на мою думку, вона і є. Ми звернулися до первісного тексту, написаного братом композитора Модестом Чайковським.

Головне, що ми маємо в постановці на одеській сцені, – це співаки, які також братимуть участь у майбутній повномасштабній постановці цієї опери в Клайпеді.

Роль Іоланти виконує Юлія Алексєєва. Із задоволенням працюю також із іншими молодими виконавцями: Валентином Дитюком, Тарасом Бережанським, Марією Кушнір, одеситками Тетяною Муляр, Златою Олтяновою та іншими. Взагалі у вас чудові співаки, адже українці надзвичайно співучий народ!»

Як сказала під час відкриття фестивалю у своєму вітальному слові народна артистка України Галина Поліванова (раніше незмінна виконавиця ролі Іоланти), «якщо в Одесі проходить, то можна їхати куди завгодно». Аплодисментами публіка особливо відзначила участь у концерті Валентина Дитюка, Тараса Бережанського, Юлії Алексєєвої і Марії Кушнір.

- Третій фестиваль – це вже традиція, і приємно відзначити, що географія його учасників розширюється, - сказав меценат і відомий громадський діяч Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ. - Прикмето, що до нього приєднуються й інші проекти, зокрема, «Три С: Скорик – Станкович – Сильвестров». Вважаю це важливим із огляду на те, що таким чином ми демонструємо потужність сучасного українського музичного мистецтва. На музиці цих композиторів свого часу ми формувалися, – маю на увазі насамперед музику до кінофільмів. Щодо опери «Іоланта», то її постановка сприймається символічно, адже квінтесенція Іоланти – відкрити очі й подивитися на світ… Цього нині потребує наше суспільство: відкрити очі, мати віру і з цією вірою йти у майбутнє.

А  Хобарт Ерл додав:  «Наступний концерт присвячений творчості Мирослава Скорика. Нещодавно я диригував цією програмою (проект «Три С») у Львові. Сам Мирослав Михайлович її затверджував. Вона складається з творів Равеля, Дебюссі і Гершвіна. Звучатимуть «Болеро», «Післяполудневий відпочинок фавна» і «Рапсодія в стилі блюз». Композитор вважає, що на його творчості найбільше позначився джаз та імпресіонізм. Відбудеться одеська прем’єра Концерту №2 для віолончелі з оркестром. В програмі також Каприс №19 із творів «24 каприси Паганіні», «Дзиґа» і «Гуцульський триптих». У мене виникла ідея, сподіваюся, що Мирослав Михайлович її підтримає: паралельно з виконанням музики на екрані демонструватимуться кадри з кінофільму Параджанова «Тіні забутих предків», для якого, як відомо, вона була створена».

У концерті братимуть участь відомі українські виконавці: заслужений артист України Йожеф Ермінь (фортепіано) і Олександр Пірієв (віолончель).

Чимало цікавинок чекає на одеських меломанів під час завершального фестивального концерту, який відбудеться 24 червня на сцені Одеської філармонії. У його програмі чільне місце відведено творам, у яких соло виконує віолончель. Це Концерт №1 для віолончелі з оркестром Сен-Санса та Варіації на тему рококо для віолончелі з оркестром Чайковського.

- Третього вечора ми продовжимо традицію запрошувати для участі у фестивалі відомих солістів, – зазначив диригент Ерл. – Цього року наш гість – британський віолончеліст Стівен Іссерліс. Він з п’ятірки найбільш відомих і найкращих віолончелістів планети. Це суперзірка віолончельної гри, який, зазначу, має одеське коріння. Його дідусь Юліус був достатньо відомим музикантом, випускником Московської консерваторії, де навчався у Сергія Танєєва і Василя Сафонова. Згодом жив в Одесі, тут викладав у консерваторії. Батько ж Стівена – Георгій, народився в нашому місті в 1917 році. Згодом сім’я емігрувала. Стівен не знає жодного російського слова, він англієць. У концертній програмі виконуватиме два твори: соло в Концерті №1 для віолончелі з оркестром Сен-Санса та Варіаціях на тему рококо для віолончелі з оркестром Чайковського. Звучатимуть також La valse та Сюіта №2 з балету «Дафніс і Хлоя» Равеля. В останньому буде задіяний хор Одеської музичної академії. Версію сюїти без хору Равель не хотів чути і віддавав перевагу оригіналу, в якому хор виконує вокаліз. Версія з хором, я впевнений, стане першим виконанням в Одесі. Цей балет Равеля є в репертуарі Національної опери України, і там ця річ звучить у супроводі хору, але в концертних залах України згадана сюїта з хором виконується дуже рідко».

Володимир КУДЛАЧ

Інші публікації: Кудлач В.А. Бог любить Трійцю [III Black sea music fest] // День. – 2016. – 20 черв. – Режим доступу: http://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/bog-lyubyt-triycyu

Кудлач В.А. Мати віру і йти з нею у майбутнє [III Black sea music fest] // Чорномор. новини. – 2016. – 25 черв. – Режим доступу: http://chornomorka.com/archive/a-7718.html